Так, сумнівів бути не може. Алан не здивувався цьому факту, що І в прилетів у місто, він поглянув на годинник, — так уже прилетів. Хоча, ну звідки взялося це переконання, якщо він навіть гадки не має о котрій прибув літак № 666 з півночі. Алан схопив телефонну трубку і швидко набрав номер довідкового аерофлоту.
— Добридень, — промурчало в трубці.
— Добридень, — голос Алана ледь тремтів. — Будь ласка, о котрій прибув літак № 666?
Через кілька хвилин знайоме мурчання.
— Рейс 666 з півночі прибув о вісімнадцятій сорок п’ять, без запізнення.
Алан не встиг усвідомити того, що почув, а трубка уже бурмотіла гудками. Він поклав слухавку і висунув шухляду столу. Дістав почату сьогодні папку, перегорнув сторінку з власним звітом і зупинився на аркушику зі свідченням жителів квартири.
«Усе почалося о вісімнадцятій сорок п’ять. Я запам’ятала це так точно, тому що виставляла програму на пральній машині. Таймер висвітив години, хвилини, секунди і саме тоді я побачила перші краплини червоної рідини на стіні».
Алан зблід.
Днина видалася сонячною. Алан вирішив пройтися і, випивши дорогою чашечку кави, почувався чудово. Вчорашній настрій вже не змучував інспектора. Хоча невирішені питання тримали лещатами розум і почуття.
Весь минулий вечір він просидів у офісі. Лише о дванадцятій, змучений та стомлений він дістався додому і заснув, навіть не роздягаючись. Справа була ясна як білий день, — розплутувати і край. Стосовно терміну давності, то Алан знайшов оригінальне та дієве рішення. Зараз Алан прямував до одного із свідків Остина. Це була бабуся, котра донині жила поряд з старою квартирою Остина Іва. З усіх свідків вона одна не змінила квартири.
Відправивши Ела за даними про роботу Бруляка інспектор сподівався до середини дня зорієнтуватися у ситуації і отримати матеріал, що дасть можливість просунутися далі. Алан знайшов мотивацію, щоб арештувати Іва хоч зараз. Це відібрало в нього масу нервових клітин та він знайшов.
І навіть термін давності став його сильним спільником. Тепер він міг збирати дані, не думаючи, що хтось відмовиться говорити боячись відповідальності. Вона знімалась і тому (як розраховував Алан) свідки могли змінити свої показання. Проблема була в іншому — не було самих свідків. Він перерив купу паперів, але так і не знайшов, куди виїхали всі троє. Пошуки захлинались кількістю найманих ними квартир та неточністю даних, наданих поліції.
Алан не чекав від старечі чогось особливого. Жінка бачила Остина о шостій вечора, але він міг бути вдома і через сорок хвилин після вбивства. Втім, все необхідно з’ясувати похвилинно.
Алан зупинився поблизу затишного будиночка, що примостився поміж величавих тополь. Безліч горщиків та ящиків з квітами робили його ще привабливішим. Інспектор піднявся сходами і опинився в під’їзді. Тут було надто чисто. Навіть на кожній площадці висіли картини. Зрозуміло, що сусідів, котрі плюють в ліфтах і голосно кричать в будинках тут ніхто ніколи не любив.
Алан знайшов потрібну квартиру і подзвонив. Відчинивши двері жінка уважно зміряла його, а дізнавшись про мету візита не надто привітно запросила зайти.
— Я хотів би детально розпитати вас про пана Іва, — почав Алан коли вони пройшли до вітальні і зручно вмостилися в крісла. — Що це за людина, які життєві примхи мала, які уподобання?
Жінка принесла пахнючу каву і сіла навпроти Алана.
— Відверто, я зовсім не розумію навіщо вам, поліції, через стільки років копирсатися в цій справі. Наскільки я пам’ятаю, Ів не був причетний до злочину.
— Та не хвилюйтеся. Просто нам необхідно дещо з’ясувати поперед того, як закрити цю справу остаточно. Ми так робимо завжди, коли передаємо справу до архіву.
Стареча відпила кави та посміхнулась.
— А я то думала, що все. Закінчились мої тіпання, все забулося. А воно он, бач, не забули. Що вам сказати, чоловіче? Остин був надто порядною людиною. Ніколи нічого такого собі не дозволяв. Не пиячив, не влаштовував оргій. Ми з ним навіть товаришували. Я йому насіння квітів приносила. У нього вся квартира була в квітах. Шкода, що з’їхав звідси. А зараз — велика людина. Розумник. Таких і потрібно нагору.