- Нє, чувак. Я не за це говорю. Коротше, подивись на свої очі, блядь, - з якоюсь дебільною посмішкою промовив Сеня.
Женя витягає з кишені чорний мобільний. Його погляд спрямовується на темне відображення своїх очей на екрані телефону.
- Та, блядь, що за хуйня?! - не міг повірити у своє відображення кучерявий мажор.
- Жек, я, коротше, таку хуйню, перший раз виджу! - знову посміхнувся брюнет.
- Та заїбав, блядь! Я казав, сука, що ти мені якусь йобану «Ґалу» підсунув, блядь! - розглядав своє відображення у телефоні Гуревич.
- Коротше, забий хуй, чувак. Дай мені п’ятьорку, - простягнув руку до друга Сеньків.
- На блядь, свою пятьорку, наркоман єбаний! - Жека кинув у лице друга паперову трубочку.
- Коротше, йди ти на хуй, хуй дурний. Я що, блядь, винен, що у тебе очі почервоніли? - роздратовано промовив Вова, піднімаючи купюру з колін.
- Нє, блядь, Пушкін! - розлютився Євген, вставши на ноги.
- Та йди ти на хуй! - розгнівано послав друга Сеня.
За цими словами Вова занюхує нову порцію коксу. Його очі сильно затискаються повіками.Пальці лівої руки стискають ніздрі. За цією картиною споглядає товариш. Гуревич надіється, що в компаньйона теж почервоніють очні яблука. Та у брюнета і надалі такий самий, правда трохи помутнілий, погляд.
- Ну що, мої очі, блядь, почервоніли? - закинувши голову догори, вирячив очі на друга Володимир.
- Нє, блядь! - роздратовано, проте вже не так злісно, промовив Гуревич.
Він розумів, що тут немає вини товариша.
- Коротше, якого хуя ти від мене хочеш, сука?! - почав гримати на гостя Сеня.
Жека мовчки сів коло друга і забрав свої гроші. Його ліва ніздря знову закінчувалась саморобною трубочкою. Сильний вдих і з журнального столика зникла ще одна біла стежина. Повіки Гуревича сильно зажмурилися. Права рука почала вкотре випробовувати стіл на міцність. Попри столик дісталось ще й клавіатурі.
Побачивши як друг товче його речі, Сеня штурхнув Женю на підлогу.
- Ти що, коротше, йобнувся, хуй дурний? Чи що, блядь? - Вова почав сварити товариша, що бився в конвульсіях на підлозі.
Гнів у його словах замінила жалість:
- Коротше, що з тобою, чувак? - трусив тіло колеги.
Через кілька секунд дія подразника пройшла, і Гуревич опам’ятався. Відкинувши від себе руку господаря, він промовив:
- Йди ти на хуй! - почавши підніматись з підлоги додав: - Що це за хуйня така? - маючи на увазі кокаїн.
- Коротше, то афганський кокс, чувак. Через то тебе так ліпить, Жек! - показуючи свої зуби, видав репліку Сеня.
- Який в пизду афганський кокс? Що ти таке пиздиш, чувак?! В Афганістані не виробляють кокс, - чомусь розхвилювавшись, промовив Жека.
- Хуй його знає, чувак. Коротше, цигани, блядь, вони і в Афгані цигани, - сміючись. промовив Вова.
Гуревич також почав сміятись.
- Ну що, ти будеш останню? - показуючи на доріжку спитав Сеньків Женю.
- Я їбав вже цю хуйню. Хоч, бери нюхай, блядь, - скривившись, промовив Євген.
Процес повторився і все закінчилось тим же триманням за ніс і міцно заплющеними очима.
Хлопці, занюхавши всю дурь, впали на ліжко. Потилицями впершись нижче плакату з «Rammstein», вони мовчки дивились у вікно перед собою. Надворі починав падати дощ.
- Здається, дощ починається, - з нотками апатії промовив Євген.
- Коротше, що мені робити, чувак? - розпачливо сипитав Вова.
- З чим, Сень? - не зрозумів, що має на увазі друг.
- Та з цим всім, блядь! Коротше, з баблом, яке я винен Гожо, - незадоволено промовив Володимир.
- Та хуй його знає, Сень. А скільки ти тому цигану винен? -запитав Жека.
- Штуку двісті, - коротко відповів Сеня.
- Та то хуйня, Сень, - з посмішкою намагався розрадити товариша Женя.
- Штуку двісті баксів, блядь! - розлючено сказав Володимир.
- А по скільки зараз долар? -запитав Гуревич.
- По 28, по моєму, Жек, - відповів Вова.
- То вже хуйово, чувак, - згодився Женя.
Юнаки дивились на вікно, по якому сповзали поодинокі дощові краплі. Хлопці так і не повернули голову, звертаючись один до одного. В їх розмові був відчутний невидимий привид спокою і небажання розуміти все, що навколо відбувається.
- Попроси бабла у предків. Хай тобі вишлють, - придумав альтернативний варіант Гуревич.
- Та в них там у самих скрутно тепер з баблом. Коротше, вже пару місяців ні хуя не передають, блядь. Коротше, роботи немає, - розчаровано видихнувши,сказав Сеньків.
- Ну то тепер, Сень, тобі лишається або банк грабанути, або в Мексику тікати, блядь, - регочучись, промовив Женя.
У голові господаря виникла геніальна, проте божевільна ідея.
- Жек, та ти, блядь, геній, чувак! - трохи оживившись, сказав господар.
Він сів на ліжко, а його погляд був прикутий до товариша.