- Я не погоджуюсь з твердженнями колеги, - трохи затинаючись, читала написані на папері слова. - Я вважаю, що Революція Гідності була справжнім народним вибухом. Якщо б люди не захотіли, то б не вийшли на Майдан просто заради політиків. На це повинні були бути значно глибші причини, - дівчина перебігала листки очима.
- Як ми пам’ятаємо, Євромайдану передували податковий і мовний майдани. Зміна курсу з євроінтеграції на Кремль Віктором Януковичем не відповідав волевиявленню народу. Його не задовільняло те, що в країні була зневага до честі і гідності людини, зневага до її законних прав. Ось що по- справжньому було причиною Революції Гідності. А розгін студентів в ніч на перше грудня - це привід, це те, що переповнило чаші терпіння народу, - вже почуваючись більш впевнено, закінчувала свою розповідь Ірина.
- Дякую. Прошу сідати, - з посмішкою заглядаючи в свою папку, сказав Кошовий.
- Так, а зараз, ми розглянемо питання: «Хто були власне ці люди на Майдані. За що вони стояли?», - відклавши набік текст, продовжував: - До слова запрошую Мирославу Бунковську і Марію Чех. Будь ласка.
Першою виступала блондинка. У Машиній руці синя папка. Закинувши своє довге світле волосся, вона починає читати:
- На Майдані були різні люди. Одні приходили туди, щоб відстоювати свої права і права своєї країни. Але будьмо відверті, на Майдані були й такі, що приходили туди, щоб нашару поїсти, попити. Що ж стосується націоналістичних організацій, то окремі з них приходили туди, щоб розім’яти кулаки, - вона, на відміну від Ірини, почувалася впевнено і час від часу відривала свій погляд від тексту, дивлячись голубими очима на слухачів. А промовивши останню фразу, взагалі відставила папку за спину.
- Проте більшість людей, особливо молоді, приїжджала туди, щоб відмітитись. Пофотографуватись коло «беркуту», коло «йолки». Показати людям, що вони патріоти. Це свого роду було мейстрімом. Дякую за увагу, - зробивши реверанс, промовила Маша.
- Дякую, -сказав Роман.
Після сказаного ведучий повернувся до Миросі.
- Я змушена не погодитись із сказаним. Тому що люди, які були там, не були бомжами чи наркоманами. Це були свідомі громадяни своєї країни, яким надоїло так жити. Надоїла корупція, надоїла тиранія Януковича. Надоїв той режим, коли одна людина могла вирішувати за цілий народ. Надоїло бути тупим бидлом, яким можна керувати, як стадом овець, - жестикулюючи руками, продовжувала виступаюча. - Там не було проплачених мітингів, не було гречки. Там був дух братерства, дух свободи. Бо якби було так, як каже Маша, і більшість людей просто займались мейстрімом, то б ми не виграли цю Революцію. Дякую, - дуже емоційно відстоювала Мирося свою позицію.
Вона була з тих небагатьох в цьому кабінеті, які були у ті вогненні зимові дні у столиці.
- Дякую дівчата. А щоб розглянути наступну проблему, до виступу запрошую Дмитра Рожніва і Сергія Климюка, - посміхаючись промовив Кошик.
Він був задоволений, що все відбувалось вдало за його планом.
Хлопці йдуть до дошки з пустими руками. Коли вони стали по обидва боки Романа, він продовжив:
- Останнє питання нашої дискусії буде таким: «Наслідки Революції гідності для українського суспільства».
- Найперше я б хотів звернути увагу на політичний аспект, - впевнено розпочав Сергій. - Якщо б його не було, Майдану, тоді б в нас би не погіршились стосунки з Росією. А з цього випливає, що в нас і дальше був би Крим і не було війни на Сході країни. Євромайдан фактично поділив країну на майдан і антимайдан, що власне ледь не вилилось в громадянську війну, - спокійно продовжував виступ учень. - Що ж до економічної складової, то Майдан приніс нам економічну кризу і долар по 28, а не по 8, - завершив Клим’юк.
- Зараз долар по 30,85! - крикнув із задніх рядів Микола Магас.
- Бачите, за що я говорю. Зараз люди не є впевнені у завтрашньому дні. Це не цілковита вина Євромайдану, але це частково і його вина, - впевнено відстоював свою позицію Сергій
- Добре. Дякую Климюк, - побачивши, що ситуація виходить з-під котролю, зупинив розповідь Сергія практикант.
- Це все так, - спокійним голосом розпочав Дмитро, - Але наслідки Революції не можуть бути однозначними. По-перше, змінилась самосвідомість українського суспільства. Ми стали нацією. Народ побачив, що може щось зробити. Змінити своє життя на краще.
- Йдіть, запитайте людей, чи їм стало краще? - у дискусію втрутився Ярослав Заболотний.
- Ніколи нічого не стається миттєво. Треба трохи почекати. Всі європейські народи проходили через це, - відповів на слова Ярослава Рома.
- Так? Але чи ці європейські країни мали війну на своїй території після того? Чи таку економічну ситуацію, як зараз маємо ми? - нервово промовляв Заболотний.