Його бажання мало скоро здійснитися. Причому у великому масштабі. У насправді великому масштабі.
Жінка, яка викинула й вимела Рудька з подвір’я, зупинилася, задерла спідницю й почесала під коліном. Свербіло.
Вкусила її блоха.
Зірки над Ельскердегом інтенсивно підморгували. Іскри від вогнища гаснули на їхньому тлі.
— Ані Цінтрійський мир, — сказав ельф, — ані тим більше пафосна новіградська дефіляда не могли вважатися цезурою й верстовими каменями. Бо що воно за поняття? Політична влада не може творити історію за допомогою актів чи декретів. Політична влада також не може історію оцінювати, виставляти ноти чи розкладати по шухлядках, хоча у своїй писі жодна влада цю правду не визнає. Одним із яскравих проявів вашої людської зухвалості є так звана історіографія — намагання робити висновки та виносити вироки про, як ви кажете, «минулі діяння». Є те для вас, люди, типовим і випливає з того факту, що натура обдарувала вас ефемерним, комашиним, мурашковим життям, смішним середнім віком ледь менше ста років. Ви ж до свого комашиного існування намагаєтеся допасувати світ. А тим часом історія є процесом, що йде безперервно й ніколи не закінчується. Не вдається ділити її на шматочки, звідти до сюди, від сюди до туди, від дати до дати. Не вдасться історію окреслити, а тим більше перетворити на королівське знаряддя. Навіть якщо війна виграна.
— Я не підхоплю філософської дискусії, — сказав пілігрим. — Як було сказано, людина я проста й малоосвічена. Утім, насмілюся звернути увагу на дві речі. По-перше, коротке, наче в комах, життя оберігає нас, людей, від декаденції, схиляє до того, аби, шануючи життя, жити інтенсивно й творчо, аби використовувати кожну мить життя й втішатися нею. А коли треба, то й віддати те життя за справу без жалю. Говорю й мислю я як людина, але ж так само мислили й довговічні ельфи, ідучи битися й помирати в командо скойа’таелів. Якщо я неправий, то прошу мене виправити.
Пілігрим вичекав якусь хвилину, але ніхто його не виправив.
— По-друге, — продовжив він, — видається мені, що політична влада, хоча й не може змінювати історію, своїми діями може створювати цілком непогану ілюзію й видимість такої можливості. Для того влада має методи та інструменти.
— О, так, — відповів ельф, відвертаючи обличчя. — Тут ти поцілив у саму суть, пілігриме. Влада має методи та інструменти. Такі, з якими не подискутуєш.
Галера стукнула бортом об палю, оброслу водоростями та мушлями. Кинули швартові. Залунали крики, прокльони та команди.
Дерлися чайки, б’ючись за недоїдки, що плавали в зеленій, брудній воді порту. На причалі було аж темно від людей. Переважно тих, що в мундирах.
— Кінець рейсу, панове ельфи, — сказав нільфгардський командир конвою. — Ми в Діллінжені. Висадка! Тут на вас уже чекають.
Факт. На них чекали.
Жоден з ельфів — і вже напевне не Фаойльтіарна — ані на гріш не вірив запевненням про справедливі суди та амністії. Скойа’таелі та офіцери бригади «Вріхедд» не мали жодних ілюзорних надій щодо долі, яка чекала на них за Яругою.
У більшості своїй вони з тим погодилися, стоїчно — навіть із байдужістю — прийняли те. Як думали, нічого не зможе заскочити їх зненацька.
Вони помилялися.
Їх зігнали з галери, кайдани дзвонили й бряжчали; погнали на мол, тоді на набережну, між рядами озброєних жовнірів. Були там також і цивільні, такі, чиї швидкі очки моргали, перескакуючи з обличчя на обличчя, з фігури на фігуру.
«Селекціонери», — подумалося Фаойльтіарні. І він не помилився.
На те, що його пошрамоване обличчя не помітять, розраховувати, вочевидь, не міг. І на те не розраховував.
— Пан Ізенгрім Фаойльтіарна? Залізний Вовк? Що за чудова несподіванка! Просимо, просимо!
Жовніри виволокли його з шеренги.
— Va faill! — крикнув йому Койнеах Да Рео, упізнаний і витягнений іншими солдатами, тими, що носили ринграфи з реданським орлом. — Se’ved, se caerme dea!
— Побачитеся, — просичав цивільний, який вибрав Фаойльтіарну, — але хіба в пеклі. На нього вже там чекають, у Дракенборзі. Гей, стояти! Чи це випадково не пан Ріордан? Узяти його!
Загалом витягли їх трьох. Лише трьох. Фаойльтіарна зрозумів і раптом — на своє здивування — почав боятися.