У княгині їх цілий регімент — від франц. regiment — «полк», застаріла назва для військового підрозділу, що дорівнює полку за сучасною градацією.
…перекинувши стос розкладених книжок і фасцикулів — фасцикула (від лат. fasciculus — «пучка») — у давньому діловодстві підшиті разом документи різного змісту, складені за реєстраційними номерами.
…це пеан, що вихваляє отупіння й мерзенність — пеан (від давньогрец. παιηων) — хорова пісня на честь божества, найчастіше Аполлона як бога зцілення, під час великих морових хвороб чи загроз схожого штибу.
Верхівки пагорбів оздоблювали кромлехи й дольмени — кромлехи та дольмени — різновиди мегалітичного мистецтва, відомі ще за часів кам’яного віку, неоліту. Кромлех (від валлійського crom — «вигин» та llech — «кам’яна плита») являв собою кілька вертикально поставлених кам’яних плит, що часто вибудовувалися в кругову чи спіральну конструкцію; найвідомішим кромлехом є Стоунхендж. Дольмен (від бретонського taol maen — «кам’яний стіл») — давні культові (інколи погребальні) споруди, складені з кам’яних плит, часто п’яти або шести, де поставлене чотирикутником каміння накривалося пласкою плитою, наче столом. Інколи у фронтальній плиті робили круглий виріз.
…зі справжнім демонічним рогатим букраніоном — спочатку букраніоном (букраній — від давньогрец. βουκρανιον— «бичачий череп») називали різновид орнаменту в класичній грецькій архітектурі у вигляді бичачих черепів, оздоблених рослинним візерунком (звідси й назва). Кінський обладунок у нашій реальності частіше називали «шанфрон» (у французькій традиції), але «букраніон» дає образ кінського наголовного обладунку у вигляді фантастичного створіння.
Ен Сейдхе, Народ Пагорбів, — то ельфи твого світу. Ми ж Ен Елле, Народ Вільх — Народом Пагорбів, як ми вже відзначали, називали ельфів у британській та ірландській традиціях (за уявленнями про їхнє місце проживання). Про Народ Вільх відомо куди менше, хоча найбільше інформації містить балада Й. Гете «Лісовий Король» («Erlkӧnig» — дослівно «Вільшаний Король»), де присутній образ демонічного короля ельфів.
…твій волохатий предок по мечу — мається на увазі наслідування «по мечу» (по чоловічій лінії») та «по куделі» (по жіночій); оскільки Цірі — людина по лінії коханого Лари Доррен, то ці слова мають сенс.
…разом ходили вони до храмової інфіми — інфімами (від лат. infima — «нижчі») у ранньомодерні часи називали нижчий клас духовних семінарій, де навчали азів мов та вмінням писати й читати.
…від ланової повинності відібрані — «лановою піхотою» за часів Стефана Баторія називали полки, утворені з хлопства, по одному з 20 ланів; в історії Речі Посполитої ланова повинність охоплювала винятково королівські землі та селян, що осідали на них.
…кольорові буфасті плудри — плудрами (від нім. Pludern — «відставляти») у ранньомодерній Польщі називали панталони — короткі штани, що сягали коліна, із буфастими штанинами. Якийсь час були звичайною формою для ландскнехтів (і тоді вироблялися з коштовних тканин: оксамиту, атласу тощо).
…кінний патруль визімського бейліфа — у середньовічній Англії судовий пристав або помічник шерифа, який мав право проводити арешти та арештовувати майно.
…на ординансах — ординансами в Польщі називали накази у війську, які видавалися командуванням для підлеглих (звідси «ординансовий офіцер» — офіцер для передачі наказів, ординарець); у переносному значенні — «у розпорядженні військової влади», найманці.
Дефетизм — від франц. défaite — «поразка», політичний настрій, що передбачає бажання поразки власній країні чи уряду; ширше — відсутність віри в перемогу.
Безоар — чужорідне тіло, що знаходять у шлунку тварин, найчастіше в жуйних; у Середньовіччі вважалося, що безоар має магічні властивості — виявлення та захист від отрут; ним лікувалися.
Ми вже й гіберну заплатили, і ліверунок, і поголовне, і поральне, і подимне, і хвостове, і осеп — перераховано різновиди податків, якими обкладали селян у ранньомодерний час; гіберна (від лат. hibernare — «зимувати») — податок для звільнення від квартирування армії в зимовий час; ліверунок — сплата за право на постачання якогось товару чи послуги; поголовне, або поголовщина, — це прямий земельний податок, що нараховувався від числа тих, хто в господарстві проживає, незалежно від їхньої участі в робочому процесі; поральне (або «поплужне) — податок, що встановлювався на лан, одиницю земельної власності; подимне, або «подворне», — це податок, яким обкладалися «дими» — хати, де мешкали окремі родини, які мали своє опалення («дим»); хвостове — податок, що встановлювався залежно від кількості тварин у господарстві; осеп, або осип, — податок зерном (для якого потрібні були сипучі міри зерна).