— Як невишукано. Її відсутність одразу помітили?
— Звісно, її відсутність помітили! На неї ж чекав клієнт. Ми обшукали корабель.
— Ніякова ситуація.
— Так.
— Але не така ніякова, як пару днів по тому, коли її викинуло на берег, еге ж? Того тижня феї удачі були у від’їзді.
— Це було прикро, — погодилася Кавахара, неначе говорячи про погані карти, отримані під час гри в покер. — Але досить передбачувано. Ми не чекали реальної проблеми.
— Ти знала, що вона католичка?
— Звісно. Це було однією з вимог.
— Отже, коли Райкер розкопав відомості про те сумнівне навернення, ти, певно, всралася. Свідчення Гінчлі одразу вивело б на чисту воду тебе і заразом хрін зна скільки твоїх впливових друзів. «Голову у хмарах», один з Домів, звинувачують у снафі, і тебе разом з ним. Яке там слово ти вживала на Новому Пекіні того разу? Неприпустимий ризик. Треба було щось робити, треба було заткнути Райкера. Зупини мене, якщо я тут помиляюся.
— Ні, ти все кажеш правильно.
— Отже, ти його підставила?
Кавахара ще раз знизала плечима.
— Була спроба від нього відкупитися. Він виявився… несприйнятливим до цього.
— Прикро. То що ти тоді зробила?
— А ти не знаєш?
— Я хочу почути це з твоїх вуст. Я хочу деталей. Я надто багато тут розмовляю. Постарайся підтримати розмову, бо інакше я можу подумати, що ти не бажаєш іти на співпрацю.
Кавахара театрально звела очі до стелі.
— Я підставила Еліаса Райкера. Я підвела його, надавши йому неправдиві відомості про одну клініку в Сієтлі. Ми створили телефонний конструкт Райкера і заплатили ним Іґнасіо Ґарсії за підробку ярликів «з міркувань совісті» для двох Райкерових жертв. Ми знали, що поліція Сієтла на це не поведеться і що підробка Ґарсії не витримає ретельного вивчення. Ось, це вже краще?
— Де ти знайшла Ґарсію?
— Пошукала інформацію про Райкера, ще тоді, як ми намагалися від нього відкупитися, — Кавахара нетерпляче засовалась у кріслі. — Зайшла мова про зв’язок між ними.
— Так, я про це здогадався.
— Як проникливо.
— Отже, все було гарненько вирішено. Аж тут з’явилася Резолюція 653 і знову все збурила. А справу Гінчлі ще не було закрито.
Кавахара нахилила голову.
— Саме так.
— Чому ти її просто не спинила? Не купила когось із тих, хто приймає рішення в Раді ООН?
— Кого? Це не Новий Пекін. Ти зустрічався з Фірі та Ертекін. Вони схожі на людей, які продаються?
Я кивнув.
— Отже, в Марковому чохлі була ти. Міріам Банкрофт про це знала?
— Міріам? — Кавахара явно спантеличилася. — Звісно, ні. Ніхто не знав, у тому й була суть. Марко регулярно грає з Міріам. Це було ідеальним прикриттям.
— Не ідеальним. Ти, вочевидячки, хріново граєш у теніс.
— У мене не було часу на знайомство з навчальним диском.
— Чому Марко? Чому ти просто не пішла у власній подобі?
Кавахара змахнула рукою.
— Я обробляла Банкрофта, відколи резолюцію винесли на обговорення. Ертекін теж, завжди, коли вона підпускала мене до себе. Я ставала помітною. Якщо Марко закидає слівце за мене, то я тоді видаюся більш відстороненою.
— Ти відповіла на той виклик від Ратерфорда, — сказав я, звертаючись передусім сам до себе. — Виклик до Сантач-Гауса після того, як ми завітали до нього. Я вирішив, що то була Міріам, але ти була там у гостях, грала Марко на маргінесі великого католицького спору.
— Так, — ледь помітна усмішка. — Здається, ти надзвичайно переоцінив роль Міріам Банкрофт у всьому цьому. Ой, до речі, а хто це зараз ходить у Райкеровому чохлі? Це я просто з цікавості питаю. Ця людина дуже переконлива, хоч хто то є.
Я не відповів, але в одному кутику мого рота з’явилася мимовільна усмішка. Кавахара її помітила.
— Та невже? Подвійне зачохлення. Ти, певно, справді задурив голову лейтенантці Ортезі. Або якусь іншу частину тіла. Вітаю. Маніпуляція, варта мета, — вона коротко й грубо розсміялася. — Це мало бути компліментом, Такеші-сан.
Я проігнорував її шпильку.
— Ти говорила з Банкрофтом в Осаці? У вівторок, 16 серпня. Ти знала, що він їде?
— Так. У нього там регулярно бувають справи. Цю зустріч було влаштовано як випадкову. Я запросила його відвідати після повернення «Голову у хмарах». Це для нього ритуал. Купувати секс після ділових домовленостей. Ти, мабуть, про це дізнався.
— Так. То що ти йому сказала, коли затягнула сюди?