Выбрать главу

— Я можу вам допомогти?

Це вже точно була юристка. Бездоганно доглянута білявка у вільній спідниці та жакеті, фасон яких пасував до приміщення; руки вона спокійно тримала в кишенях.

— Поліція Бей-Сіті. Де Ратерфорд?

Жінка скоса позирнула на наш супровід і, побачивши кивок, не стала вимагати від нас назватися.

— Боюся, Кіт зараз зайнятий. Він у віртуалі з Нью-Йорком.

— Ну, тоді витягайте його з віртуалу, — промовила Ортеґа з небезпечною м’якістю. — І скажіть йому, що з ним прийшла побачитися поліціянтка, що заарештувала його клієнта. Не сумніваюся, що йому це буде цікаво.

— Можливо, це займе трохи часу, пані офіцерко.

— Ні, не займе.

Дві жінки на мить зустрілися поглядами, а тоді юристка відвела очі. Вона кивнула силачу, а той з досі незадоволеним виглядом знову вийшов надвір.

— Я подивлюся, що можу зробити, — сказала вона крижаним тоном. — Прошу зачекати тут.

Ми зачекали, Ортега — біля вікна від підлоги до стелі, повернувшись спиною до приміщення й дивлячись на пляж, а я — роздивляючись твори мистецтва. Деякі з них були непогані. Маючи набуті за різних обставин навички роботи в контрольованих середовищах, ми обоє не сказали нічого за ті десять хвилин, упродовж яких Ратерфорда витягали зі святая святих.

— Лейтенанте Ортеґа, — цей мелодійний голос нагадав мені голос Міллера у клініці, а відірвавшись від репродукції над каміном, я побачив аналогічний чохол. Може, трохи старший, із дещо більш зморшкуватим обличчям, яке мало негайно викликати повагу як у присяжних, так і в суддів, але з таким самим спортивним тілом і банальною привабливістю. — Чим я завдячую цим несподіваним візитом? Сподіваюся, ви більше не збираєтеся мені докучати.

Ортеґа проігнорувала звинувачення.

— Сержант кримінальної поліції Еліас Райкер, — сказала вона, кивнувши на мене. — Ваш клієнт щойно зізнався в одному викраденні та висловив під наглядом погрозу органічним ушкодженням першого ступеня. Не бажаєте поглянути на запис?

— Не дуже. Не бажаєте мені сказати, навіщо ви прийшли?

Ратерфорд був молодцем — майже не зреагував; щоправда, цього «майже» було досить, щоб я помітив це краєчком ока. Мій мозок запрацював на повну потужність.

Ортеґа відкинулася на спинку крісла.

— Вам по-справжньому не вистачає уяви як на людину, що захищає свого клієнта від обов’язкового стирання.

Ратерфорд театрально зітхнув.

— Ви відірвали мене від важливого сеансу зв’язку. Гадаю, вам дійсно є що сказати.

— Ви знаєте, що таке ретро-асоціативна співучасть третіх осіб?

Це запитання я поставив, не відриваючись від роздруківки, а таки піднявши очі, виявив, що повністю заволодів увагою Ратерфорда.

— Ні, — напружено промовив він.

— Шкода, бо ви та інші партнери Прендерґаста Санчеса негайно опинитеся під ударом, якщо Кадмін здасться. Втім, звісно, якщо це станеться… — я розвів руками та знизав плечима, — …почнеться сезон полювання. Власне, є ймовірність, що він уже почався.

— Гаразд, досить, — Ратерфорд рішучо підняв руку до приколотого в нього на лацкані дистанційного емітера викликів. Наш супровідник пішов. — Мені ніколи з вами гратися. Законодавчого акту з такою назвою немає, а це небезпечно наближається до докучання.

Я підвищив голос.

— Я просто хотів знати, на якому боці ви хочете опинитися, коли програма «ляже», Ратерфорде. Законодавчий акт є. Це правопорушення переслідується за обвинувачувальним актом ООН, останнє відповідне рішення винесено 4 травня 2207 року. Пошукайте. Щоб це розкопати, мені довелося багато покопатися, та рано чи пізно це знищить вас усіх. Кадмін це знає, тому й розколюється.

Ратерфорд усміхнувся.

— Я так не думаю, детективе.

Я ще раз знизав плечима.

— Шкода. Як я вже сказав, пошукайте. А тоді вирішіть, на чиєму боці хочете грати. Нам знадобиться підтримка зсередини, і ми готові за неї платити. Якщо ви за це не візьметеся, то в Улан-Баторі повно юристів, які за такий шанс готові хоч на мінет.

Його усмішка ледь-ледь затремтіла.

— Саме так, подумайте над цим, — я кивнув на Ортеґу. — Можете знайти мене на Фелл-стрит, так само, як і лейтенантку. Еліас Райкер, відповідальний за міжпланетні зв’язки. Я вам обіцяю: це провалиться в будь-якому разі, а коли це провалиться, знайомство зі мною буде корисним.

Ортеґа зрозуміла сигнал так, наче займалася цим усе життя. Так само, як зрозуміла б Сара. Вона відірвалася від спинки крісла й попрямувала до дверей.