— Вибачте за безладдя. Сьогодні я обідаю не вдома.
І, круто повернувшись, вона трохи не задушила одне собача. Фредерік сказав, що вони чарівні. Розанетта взяла їх на руки і піднесла йому до лиця їхні чорні мордочки:
— Ну ж бо, усміхніться й поцілуйте пана!
Несподівано до кімнати ввійшов якийсь чоловік у засмальцьованому пальті з хутряним коміром.
— Феліксе, мій хороший, — сказала вона, — в неділю ваша справа буде залагоджена, напевне.
Той узявся її зачісувати. Він повідомив їй новини про її приятельок: пані де Рошегюн, пані де Сен-Флорантен, пані Ломбар, — усе це були знатні дами, такі як у домі Дамбрезів. Потім він заговорив про театри; сьогодні ввечері в Амбігю надзвичайний спектакль.
— Ви поїдете?
— Ні! Буду вдома.
З'явилася Дельфіна. Розанетта стала її сварити, що вона пішла з дому без її дозволу. Та божилася, що «ходила на ринок».
— Ану дайте-но видаткового зошита!.. Ви дозволите?
Стиха читаючи записи, Розанетта робила зауваження щодо кожної витрати. Звіт служниці не сходився з рахунками.
— Віддайте чотири су решти!
Дельфіна вернула, і Розанетта, відпустивши її, сказала:
— Ох, Пресвята Діво! Яке горе з цими людьми!
Фредеріка неприємно вразило її нарікання. Воно надто нагадувало йому недавно почуте і ставило знак прикрої рівності між обома домами.
Дельфіна знову зайшла і, наблизившись до Капітанші, щось шепнула їй на вухо.
— Е, ні! Не хочу!
Дельфіна за хвильку явилася знову.
— Пані, вона впирається.
— Ото мені морока! Та витури її!
Саме в цю мить двері штовхнула стара дама в чорному. Фредерік не встиг нічого ні почути, ні розгледіти: господиня метнулася в спальню їй назустріч.
Коли Розанетта вернулася, щоки в неї палали, і вона мовчки сіла в крісло. По її щоці котилася сльозина; згодом вона обернулася до юнака й тихо спитала:
— Як вас зовуть?
— Фредерік.
— А, Фредеріко! Вам не буде неприємно, що я вас так називаю?
Вона глянула на нього ласкаво, майже закохано. Та раптом вигукнула з радощів, побачивши мадмуазель Ватназ.
Ця артистична жінка аж ніяк не могла гаяти часу: рівно о шостій їй належало очолити власний табльдот, вона задихалась од знемоги. Спершу вона дістала з торбинки ланцюжок годинника та аркушик паперу, а тоді різні речі, покупки.
— Хай тобі буде відомо, що на вулиці Жебур продаються шведські рукавички по тридцять шість су пара, — чудо! Твій фарбар просить зачекати ще тиждень. Щодо гіпюру я сказала, що зайду згодом. Бюньйо завдаток отримав. Ото, здається, і все? Всього ти мені винна сто вісімдесят п'ять франків!
Розанетта дістала з шухляди десять наполеондорів. У них обох не знайшлося дрібних грошей, і Фредерік запропонував свої.
— Я вам верну, — сказала Ватназ, кладучи в торбинку п'ятнадцять франків. — А ви поганець! Я вас більше не люблю: ви того вечора ні разу зі мною не танцювали. Ох, моя люба, на набережній Вольтера в одній крамниці наглянула я рамку, сплетену з опудал колібрі, — яка ж то розкіш! На твоєму місці я б її купила. А ось, поглянь, як тобі це подобається?
І вона показала відріз старовинного рожевого шовку, що його купила в Тамплі на середньовічний камзол Дельмарові.
— Він сьогодні до тебе приходив, еге ж?
— Ні.
— Дивно! — І за хвилину: — Ти де сьогодні ввечері?
— В Альфонсіни, — сказала Розанетта.
Це був третій уже варіант, де вона думає провести вечір.
Мадмуазель Ватназ запитала знову:
— А про старого з Гори що новенького?
Але Капітанша, швидко підморгнувши їй, змусила її прикусити язика; потім провела Фредеріка в передпокій, щоб узнати, чи скоро він бачитиме Арну.
— Попросіть його, хай зайде до мене; звичайно, не при дружині!
На площадці біля стіни стояла парасолька й поруч — пара калош.
— Калоші Ватназ, — сказала Розанетта. — Ну й ніжка, га! Здоровецька в мене подружка! — І мелодраматичним тоном сказала так, що остання літера слова розкотисто загримотіла: — Таким не вірррр!
Фредерік, підбадьорений цією відвертістю, хотів поцілувати її в шию. Вона холодно сказала:
— Ну ж бо — це нічого не коштує!
Він пішов од неї в легковажному настрої, не сумніваючись, що Капітанша незабаром стане його коханкою. Це бажання збудило в ньому інше, і, хоча він був трохи лихий на пані Арну, йому захотілося побачити її.