Усі воєнні ігри починаються з озвучення низки передумов; сподіваючись, що ці факти матимуть місце в реальному житті, і не розглядаючи альтернативи, гравці ризикують програти. У сценарії «Воєнної гри Шрайвера» Китай або Північна Корея проводили превентивну кібератаку. Звісно, вони могли й не робити цього. Можливо, в реальних умовах противник злякається кібератаки, ба навіть гірше – ядерного удару США. Можливо, один із уроків цієї воєнної гри полягав у тому, що військові повинні ретельно аналізувати передумови, оцінюючи вірогідність того, що інша країна завдасть кіберудару першою, і зважити на можливі масштаби руйнувань для обох сторін.
Натомість гра лише зміцнила природну схильність військових до війни. І переконала вищих офіцерів і керівників Пентаґону: якщо кібервійна будь-коли спалахне, це станеться «зі швидкістю світла», практично без жодних попереджень. Відтоді щоразу, виступаючи перед Конгресом або громадськістю чи пресою, вони попереджали про стрімку й руйнівну природу кібервійни. Це переконання стало їхнім кредо, коли йшлося про планування. Сполучені Штати, стверджували вони, повинні готуватися до неминучого конфлікту й удатися до надзвичайних заходів – для оборони і нападу.
Хоч як тривожили наслідки воєнної гри, американську владу непокоїли й реальніші загрози. У травні 2009 року, під час промови, виголошеної в Східному кабінеті Білого дому, президент Обама повідомив, що «кіберзлочинці розважують спроби зламування наших електричних мереж, а в інших країнах кібератаки занурюють у пітьму цілі міста». Обама не сказав, що іноземні хакери насправді вже вимикали світло в Сполучених Штатах. Однак під час приватних розмов деякі розвідники розповідали, що два масштабних знеструмлення у 2003-му і 2008 році – справа рук китайських хакерів. Перше знеструмлення стало найбільшим за всю історію Північної Америки і охопило територію площею понад 240 тис. кв. км, зокрема штати Мічиґан, Огайо, Нью-Йорк і частину Канади. Від аварії постраждало близько 50 млн осіб. Це знеструмлення викликало таку сильну паніку, що президент Буш виступив зі зверненням до нації, щоб запевнити людей у тому, що струм повернеться. І справді, протягом 24 годин електропостачання здебільшого відновили.
Один експерт з інформаційної безпеки, що працював за контрактом на державу та великий бізнес, детально проаналізував китайські шпигунські програми і віруси, виявлені в комп’ютерах замовників, і ствердив, що під час другого знеструмлення китайський хакер, що працював на Народно-визвольну армію Китаю, вивчав енергомережу штату Флорида і, ймовірно, припустився помилки. «Можливо, керівництво доручило хакеру викрасти схему системи, але хлопця занесло і йому закортіло дізнатися, “а що станеться, якщо я натисну ось тут”». Експерт вважав, що хакер випадково запустив каскадний ефект, унаслідок якого вимкнулася значна частина енергосистеми Флориди. «Я підозрюю, що, коли вимкнулася система, хакер сказав щось штибу “Упс, лоханувся”, лише китайською».
Компанії, які управляли мережами й електростанціями, категорично відкидали припущення щодо кібератаки, посилаючись на урядові розслідування, які дійшли висновку, що знеструмлення сталося через природні причини, зокрема замикання дротів електропередач через надто високі дерева. Ніхто з офіційних осіб не навів переконливих доказів того, що за знеструмленням стояли китайці. Проте постійні чутки про причетність цієї країни демонструють масштаби параної і страху перед кібератаками у Вашинґтоні.
Окрім імовірних атак на електромережі, владу сильно непокоїла безперервна крадіжка інтелектуальної власності та комерційних секретів американських компаній, зокрема хакерами з Китаю. Александер, який очолив Кібернетичне командування 2010 року, назвав загрозливі масштаби китайського промислового шпигунства «найбільшим в історії перерозподілом багатства». У 2012 року Конгрес був змушений ухвалити законопроект. Це сталося шість років потому, як у комп’ютерах законодавців виявили шпигунське програмне забезпечення, інстальоване, ймовірно, китайськими хакерами. Комп’ютери в офісах кількох комітетів у Палаті представників (зокрема, комітетів нагляду за торгівлею, транспортом, інфраструктурою, внутрішньою безпекою і навіть Бюджетний комітет) також були заражені. Виконавча комісія Конгресу в справах Китаю, яка моніторить дотримання прав людини і законів у Китаї, також постраждала: у більшості комітетських офісів виявили один-два заражених комп’ютери. У комітеті з міжнародних відносин (який тепер називають Комітетом у закордонних справах), що наглядає за зовнішньою політикою США, зокрема і за переговори з Китаєм, виявили 25 інфікованих комп’ютерів і заражений сервер.