АНБ не впорається без DITU. Відділ тісно співпрацює з найбільшими американськими телекомунікаційними компаніями – AT&T, Verizon і Sprint. «DITU – це основна сполучна ланка між провайдерами послуг і службами національної безпеки», – каже представник технологічної галузі, якому доводилося часто працювати із відділом. DITU слідкує за тим, щоб у величезній мережі оптоволоконних кабелів, використовуваних згаданими компаніями, можна було легко перехоплювати телефонні й інтернет-комунікації. Протягом останніх років відділ надавав ФБР допомогу в створенні комп’ютерних програм аналізу і фільтрування даних. Бюро планує встановлювати ці програми у телефонних і інтернет-мережах, збираючи щораз більше інформації, зокрема і дані про маршрути електронних листів, трафік, інтернет-адреси, номери портів, які обслуговують вхідні і вихідні повідомлення, і визначаючи, яка операційна система і які застосунки запущені на комп’ютерах.
Проект Magic Lantern став одним із перших досягнень відділу. Розроблена наприкінці 1990-х програма стала супутником відомішої програми аналізу електронних листів Carnivore, яка зчитувала інформацію із заголовка листів («кому», «від кого», дату надсилання), а слідчі аналізували комунікаційну модель, збираючи докупи розрізнені дані щодо членів кримінальної мережі. Обидві ці програми, як і інше шпигунське ПЗ, як наприклад CoolMiner, Packeteer і Phiple Troenix, були розроблені, щоб допомогти ФБР ловити наркоторговців, терористів і розповсюджувачів дитячої порнографії. Проте, коли про Carnivore заговорили в новинах, програму назвали засобом державного стеження у стилі «Великого брата», а захисники цивільних свобод заявили, що методи ФБР дискредитують систему шифрування, яку використовують у законних цілях (наприклад, для захисту фінансової інформації чи особистих даних пацієнтів). Ті самі арґументи прозвучали по упливі десятиліття, коли стало відомо, що АНБ таємно ослаблює алгоритми шифрування.
ФБР почало використовувати шпигунські програми за декілька років до терактів 11 вересня і до перших спроб АНБ охопити шпигунською мережею цілу територію США. Агенти ФБР займалися внутрішнім кібершпигунством триваліший час, ніж їхні друзяки з Форт-Міда. Нині ці дві організації фактично об’єднали свої зусилля. Від Квонтіко до штаб-квартири АНБ тягнуться оптоволоконні лінії, тому інформація, зібрана DITU, миттєво передається за призначенням. Агенти ФБР і працівники Міністерства юстиції аналізують запити АНБ на збір електронної пошти в Google і відстежування постів у Facebook. Вони представляють агентство в секретному Суді спостереження за іноземною розвідкою, який також розглядає запити на стеження за американцями. Саме ФБР подало до суду прохання зобов’язати телефонні компанії передавати в АНБ записи всіх телефонних дзвінків, зроблених із території США. Коли журналісти та законотворці виголошують, що АНБ «шпигує за американцями», насправді вони мають на увазі, що ФБР допомагає АНБ, надаючи технічну й правову інфраструктуру для проведення внутрішніх розвідувальних операцій. Посередницька роль DITU дозволяє технологічним компаніям стверджувати, що вони не передають інформацію про клієнтів АНБ. І це правда. Вони передають її відділові DITU, який надсилає її в АНБ.
АНБ є найбільшим користувачем DITU. Але цей відділ аж ніяк не обмежується роллю хлопчика на побігеньках. Разом з іншими групами розвідки та кіберспостереження ФБР відділ DITU здійснює деякі з найскладніших державних розвідувальних програм. У академії ФБР у Квонтіко DITU ділить простір із відділом оперативних технологій (Operational Technology Division), який відповідає за технічний збір, обробку інформації та надсилання її до ФБР. Його девіз – «Пильність завдяки технологіям». Серед відомих можливостей відділу – шпигунські операції у наземних лініях зв’язку, безпровідних мережах, а також у комунікаціях комп’ютерних мереж, зокрема стеження за електронною поштою, комутаторами і маршрутизаторами, завантаження аудіофайлів, відеозаписів, зображень та інших цифрових доказів у розслідуваннях, а також дешифрування. Відділ спеціалізується на нелегальному проникненні в приміщення, запуску комп’ютерних вірусів та інсталяції пристроїв стеження. Відділ DITU купує в провідних американських технологічних компаній привілейований доступ до їхніх систем. Наприклад, за дорученням АНБ відділ співпрацює з компанією Microsoft, припильновуючи, щоб нові функції програми Outlook, завдяки яким користувачі можуть створювати поштові адреси, не стояли на перепоні шпигунству. Угода з компанією допомогла урядові обійти процедуру шифрування Microsoft, відтак державні аналітики можуть читати повідомлення Outlook.