Представники Держдепартаменту побачили рідкісну можливість натиснути на Китай, звинувативши його у шпигунстві. Того ж вечора Гілларі Клінтон виступила з власною заявою. «Ми отримали інформацію про звинувачення Google, які порушують дуже серйозні питання й проблеми. Ми чекаємо пояснень від китайського уряду, – сказала вона. – Для сучасного суспільства й економіки довіра до кіберпростору вкрай важлива».
Ці дипломатичні заяви мали неабияке значення. Завдяки сміливості Google адміністрація Обами отримала змогу звинуватити Китай у шпигунстві, не висуваючи власних арґументів, а просто посилаючись на факти, виявлені компанією під час власного розслідування. «Це була слушна нагода обговорити ці питання без викриття секретних джерел або делікатних методів [збору інформації]», – підкреслив Штейнберґ. Компанія Google не попереджувала адміністрацію про власне рішення, яке йшло врозріз із нехіттю деяких офіційних осіб до громадських обговорень шпигунства. Але тепер, коли все сталося, ніхто не нарікав. «Це було їхнє рішення. Звісно, у мене не було жодних заперечень», – розповідав Штейнберґ.
Адміністрація Обами змінила тон спілкування з Китаєм на суворіший, а почалося все з промови Клінтон щодо започаткування ініціативи сприяння свободі в інтернеті (Internet Freedom initiative), виголошеної через дев’ять днів після заяви Google. Вона закликала Китай припинити цензуру пошукових запитів у інтернеті та блокування доступу до сайтів, які публікують критику державних лідерів. Клінтон порівняла ці віртуальні бар’єри з Берлінським муром.
Натомість компанія Google заявила, що припинить фільтрувати результати пошуку за словами й темами, забороненими державною цензурою. А якщо Пекін заперечуватиме, Google ладна піти ва-банк і полишити китайський ринок, навіть утративши при цьому мільярди доларів потенційного зиску. Ця заява посадила інші американські технологічні компанії на «розпечений стілець». Чи готові вони й надалі миритися з державним утручанням і придушенням свободи слова, щоб зберегти свій бізнес у Китаї?
Після заяви Google іншим компаніям стало простіше визнати, що вони також піддавалися хакерським атакам. Урешті-решт, якщо з цим стикнулася Google, це могло статися з будь-ким. Шпигунські атаки Китаю могли стати навіть ознакою важливості компанії, на яку звернула увагу наддержава. Один-єдиний пост у блозі Google змінив риторику глобальної дискусії на тему кіберзахисту.
Компанія Google також задекларувала, що багато знає про китайських шпигунів. АНБ хотіло знати, наскільки багато.
Google сповістила АНБ і ФБР про те, що її мережі зламали хакери з Китаю. Як правоохоронне агентство, ФБР могло почати розслідування цього проникнення як кримінального злочину. Проте АНБ був потрібний дозвіл Google на участь у розслідуванні та аналіз прогалини в захисті. Того самого дня, коли юрист Google написав свій пост у блозі компанії, головний юрисконсульт АНБ почав готувати проект «Угоди про спільне дослідження та розвиток» – правового акту, розробленого на підставі закону 1980 року задля прискорення комерційного розвитку нових технологій, в яких були зацікавлені не лише компанії, а й держава. В угоді йшлося про спільне створення нових пристроїв чи розробку технологій. Компанія не отримувала грошей, але могла розраховувати на те, що держава профінансує витрати на дослідження й розробку та дозволить використовувати державне обладнання й залучати фахівців із держструктур для проведення досліджень. Кожна зі сторін зберігала результати співпраці у таємниці, поки обидві не погоджувались їх оприлюднити. Як наслідок, компанія отримувала ексклюзивний патент на те, що було створене спільними зусиллями, натомість держава могла використовувати будь-яку інформацію, набуту в рамцях цієї співпраці.
Не відомо, що саме спільно створили АНБ і Google після китайської хакерської заяви. Проте під час написання угоди представниця агентства зробила кілька натяків. «Загалом, у рамках місії із забезпечення інформаційної безпеки АНБ працює з низкою комерційних партнерів і дослідницьких об’єднань, аби запевнити доступність безпечних особливих рішень для Міністерства оборони та клієнтів системи національної безпеки», – сказала вона. Інтригує фраза про «особливі рішення», яка вочевидь стосується чогось створеного на замовлення агентства для збору інформації. Зі слів офіційних осіб, знайомих із деталями угоди між Google і АНБ, компанія погодилася надавати АНБ інформацію про трафік у своїх мережах в обмін на розвіддані щодо іноземних хакерів. Послуга за послугу, інформація за інформацію. А з перспективи АНБ – інформація в обмін на захист.