На більшості зустрічей ішлося про захист промислових систем управління – під’єднаних до інтернету пристроїв контролю обладнання електростанцій, ядерних реакторів, банків та інших критично важливих інфраструктурних об’єктів. Ось чия вразливість у кіберпросторі найбільше непокоїла керівників розвідки. Ця саме та тема, яка так збадьорила Джорджа Буша у 2007 році, і саме її висвітлив у промові Барак Обама два роки потому. Розсекречені програми цих зустрічей дозволяють поглянути, як саме збираються захищати внутрішній кіберпростір компанії та держава.
23 вересня 2013 року Міжгалузева робоча група з питань безпеки обговорювала зміни, запропоновані в законопроекті «Зв’язок між оператором і оперативним центром уряду Сполучених Штатів» (Connect Tier 1 and USG Operation Center). Під Tier 1 мають на увазі провідних інтернет-провайдерів чи мережевих операторів. Деякі найвідоміші компанії США, ознаковані як Tier 1, – це AT&T, Verizon і CenturyLink. Абревіатура USG розшифровується як United States Government (уряд Сполучених Штатів). Вірогідно, ініціатива передбачала організацію каналу передачі даних між АНБ і цими компаніями й розширення пілотної програми DIB, санкціоноване в лютому 2013 року президентським наказом, покликаним підвищити рівень безпеки критично важливих об’єктів інфраструктури у країні. Влада передавала інформацію про загрози, здебільшого через АНБ, двом інтернет-провайдерам – AT&T і CenturyLink. А ті продавали «розширені послуги кіберзахисту» компаніям, визначеним як життєво важливі для національної та економічної безпеки держави. Цією програмою номінально керує Міністерство внутрішньої безпеки, але саме АНБ надає інформаційну підтримку й забезпечує технічну експертизу.
Завдяки обмінові інформацією держава створила бізнес на кіберзахисті. Компанії AT&T і CenturyLink фактично стали приватними охоронцями, які продають захист обраним корпораціям і промисловим підприємствам. AT&T має одну з найдовших історій співпраці з державою у сфері нагляду. Після терактів 11 вересня компанія однією з найперших зголосилася передавати АНБ записи про дзвінки клієнтів, щоб агентство могло проаналізувати їх задля пошуку потенційних зв’язків із терористами, – ця програма співпраці триває донині. Більшість телефонних дзвінків у Сполучених Штатах здійснюється за допомогою устаткування AT&T, хоч би з якої мережі виходив виклик. Інфраструктура компанії є одним із найважливіших сховищ електронної інформації, яку часто відстежує АНБ і американські правоохоронні органи.
Про компанію CenturyLink зі штаб-квартирою у місті Монро у розвідувальному співтоваристві тривалий час було відомо не надто багато. Проте 2011 року вона придбала телекомунікаційну фірму Qwest Communications, з якою АНБ було знайомо навіть дуже добре. Ще до терористичної атаки 11 вересня представники АНБ виходили на керівників Qwest і просили їх надати доступ до високошвидкісних оптоволоконних мереж для стеження та виявлення потенційних кібератак. Компанія категорично відмовилася, позаяк представники агентства не мали судового дозволу на отримання доступу до обладнання компанії. Після терористичної атаки АНБ знову звернулося до Qwest із проханням передати записи телефонних розмов клієнтів компанії без судової санкції, як це зробила AT&T. Але компанія знову відмовила. Лише 10 років потому, після продажу компанії, мережі Qwest стали частиною розширеного апарату безпеки АНБ.
Перелік корпоративних потенційних клієнтів на поширювану державою кіберрозвідувальну інформацію такий самий строкатий, як економіка США. Щоб отримати цю інформацію, компанія повинна відповідати державному визначенню критично важливого об’єкта інфраструктури: «майно, системи й мережі, фізичні чи віртуальні, такі життєво необхідні США, що виведення їх із ладу або знищення матиме руйнівний вплив на безпеку, державну економічну безпеку, національну систему охорони здоров’я, безпеку громадян або їхню сукупність». Це визначення здається вузьким, проте категорії критично важливих об’єктів інфраструктури доволі численні й охоплюють тисячі різних напрямів діяльності. Офіційно існує 16 секторів: хімічна промисловість; комерційні підприємства, серед яких торговельні центри, спортивні заклади, казино та парки відпочинку; лінії зв’язку; основні промислові підприємства; греблі; індустріальна база військового комплексу; служби надзвичайних ситуацій, такі як служби оперативного реагування та пошуково-рятувальні служби; енергетичні підприємства; заклади охорони здоров’я; інформаційні технології; ядерні реактори, матеріали й відходи; транспортні системи; системи водопостачання та каналізації.