— Вони завжди так роблять, еге ж? — питаю я.
— Так, переважно. Несправедливо було б вішати ярлик психопата на кожного чоловіка, який починає надсилати тобі квіти й обдаровує увагою, але, на мою думку, у цьому щось є.
Я киваю.
— Не всі надто уважні бойфренди — психопати, але всі психопати — надто уважні бойфренди.
— Добре сказав.
Я намагаюся бути скромним.
— Отже, їхній роман починається чудово. Як і багато інших. Але далі ситуація стає дивною. Шерін навчається в групі, де є і дівчата, і хлопці. Її бойфренду — я називатиму його Тедді, бо це ім’я пасує таким мерзотникам,— це не подобається.
— Він ревнує?
— Аж занадто. Тедді починає настирливо запитувати Шерін про її друзів-хлопців. Допитує, як у поліції. Якось вона перевіряє історію пошуку на своєму ноутбуці: хтось — тобто Тедді — шукав її друзів чоловічої статі. Бойфренд без попередження приходить до бібліотеки. Аби зробити їй сюрприз, каже він. Якось Тедді приходить навіть із пляшкою вина й двома келихами.
— Для прикриття, фальшивий романтичний жест,— кажу я.
— В яблучко. Його поведінка стає дедалі гіршою — так завжди й буває. Тедді засмучується, коли Шерін затримується в університеті. А вона ж студентка — і хоче тусуватись у кампусі з друзями. Тедді, який працює помічником тренера, наполягає, що ходитиме з нею. Шерін починає відчувати, що простір навколо неї зменшується. Тедді всюди. Якщо вона не відповідає на його повідомлення достатньо швидко, у нього істерика. Він починає звинувачувати її в зраді. Якось увечері він хапає її за руку так сильно, що залишається синець. Через це Шерін його кидає. І тоді починається його психопатичне переслідування.
Я не є дуже гарним слухачем, але прагну здаватися саме таким. Киваю в потрібних місцях оповіді, намагаюся мати стурбований і пригнічений вигляд. У розслабленому стані моє обличчя, вибачте за просторікування, або байдуже, або зарозуміле. Тому я щосили намагаюся бути залученим і здаватися небайдужим. Це складно, але я вірю, що мені вдається.
— Тедді з’являється без запрошення й благає Шерін не кидати його. Вона змушена тричі телефонувати до 911, бо Тедді гамселить в її двері після опівночі. Він благає поговорити з ним, каже, що вона вчиняє несправедливо й жорстоко, не бажаючи його вислухати. Тедді майже плаче, бо дуже за нею скучив, і врешті-решт переконує її, що вона — тут Седі ставить лапки в повітрі — «мусить дати йому шанс усе пояснити».
— І вона погоджується? — питаю я, здебільшого через хвилювання, що надто довго мовчав.
— Так.
— От цього я ніколи не зрозумію.
Седі подається вперед і схиляє голову набік.
— Віне, це тому, що ти — хоча й намагаєшся зрозуміти — залишаєшся чоловіком. Жінок навчають догоджати іншим. Ми відповідальні не лише за самих себе, а й за всіх, хто перебуває в нашій орбіті. Ми вважаємо, що це наш обов’язок — заспокоювати чоловіків. Що здатні зробити речі кращими, пожертвувавши дещицею себе. Але вони також мають і право питати. Це найперше, що я кажу своїм клієнткам. Якщо вони готові припинити стосунки, нехай припиняють. Розривайте їх повністю й ніколи не озирайтеся. Ви йому нічого не винні.
— Так Шерін до нього повернулася?
— На короткий період. Не хитай головою, Віне. Просто слухай, добре? Ці психопати так роблять — маніпулюють і знецінюють чужу особистість. Примушують почуватися винною, наче це твій промах. Засмоктують тебе назад.
Я досі такого не розумію, але це не має значення, згодні?
— Зрештою, це не триває довго. Шерін швидко все усвідомлює та знову розриває стосунки. Припиняє відповідати на його дзвінки й повідомлення. І тоді психопатична натура Тедді проявляє себе на всю котушку. Без відома Шерін він ставить жучки в її квартирі, приліплює реєстратори натискання клавіш на її комп’ютери та встановлює трекер на її телефон. Потім Тедді починає писати їй анонімні погрози. Він украв усі її контакти, тож засипає поштові скриньки членів родини й оточення дівчини злісною брехнею про неї. Він пише електронні листи від імені Шерін, у яких обливає брудом її професорів і друзів. Наприклад, якось повідомляє нареченому її найкращої подруги, що та йому зраджує. Він вигадує цілу історію про пригоду в барі, якої ніколи не було.
— Винахідливо.
— Це ще навіть не половина. Він починає писати Шерін повідомлення від імені її друзів і подруг — про те, яка вона дурепа, що кинула такого хорошого чоловіка, як Тедді.
Я суплюся.
— Винахідливість на межі жалюгідності.
— За межею жалюгідності. Ці чоловіки — вибач, не хочу звучати як сексистка, але це майже завжди чоловіки — невпевнені в собі невдахи біблійних масштабів.