— Шерін зверталась до поліції?
— Так.
— Але це не дуже допомогло?
У Седі загоряються очі. Зараз вона у своїй стихії.
— Саме тому існуємо ми, Віне. Нинішнє законодавство не може нормально допомагати таким Шерін у всьому світі. По-перше, воно не встигає за розвитком технологій. Тедді ховається, використовуючи VPN, одноразові телефони та фальшиві адреси електронної пошти. Неможливо довести, хто саме переслідує Шерін. Саме тому наша робота така важлива.
Я киваю, заохочуючи її розповідати далі.
— Тож тепер, коли його кинули вдруге, Тедді не здається. Він надсилає оголені фото Шерін її бабусі, якій дев’яносто один рік. Створює відео, наповнене брехнею про Шерін. Нібито вона ненавидить євреїв, любить усілякий збочений секс, що вона біла націоналістка — ти просто не уявляєш. Та це не все. Коли до Тедді приходять із претензіями щодо всього цього, він каже, що Шерін його підставляє! Що це він її кинув і вона не може його забути, і це її спосіб йому помститися.
Я хитаю головою.
— Так чи інакше, саме тоді Шерін дізналася про нас.
— Як давно?
— У лютому.
Я чекаю.
Седі сковтує слину.
— Так, знаю, знаю, давно.
— І що далі?
— Далі ми зробили все можливе, Віне. Ми копнули глибше й дізналися, що Тедді робив те саме щонайменше з трьома жінками — це одна з причин, чому він змінює місце роботи.
— А університети про це знають?
— Вони зацікавлені захищати себе. Тому Тедді погоджувався тихо звільнитися, а університети — нічого не розповідати. Принаймні раз справу прикрили грошима, а жертва підписала угоду про нерозголошення.
Я суплюся ще більше.
— Ми робимо для Шерін усе можливе. Вибили для неї тимчасовий охоронний ордер від Тедді. Я сказала їй записати все, що вона пам’ятає з вибриків Тедді, і загалом вести щоденник того, що він виробляє. Це ключовий момент — нотувати все від самого початку, якщо є така можливість. Ми звертаємося до правоохоронних органів, просто для того щоб усе це зареєструвати, але — як я вже сказала — саме тому наша робота така важлива. Поліція насправді не навчена цифровій криміналістиці.
Я відкидаюся на спинку й кладу ногу на ногу.
— Усе це звучить, як типова справа для твоєї фірми.
— Так, ти маєш рацію,— Седі сумно посміхається.— Тедді — наче з підручника, просто як мій колишній.
Переслідувач Седі теж був відбитий на всю голову, але зараз не про нього. Я сиджу й чекаю. Мені вже відомі основні моменти цієї історії, але Седі доповнює її подробицями. Також я не певен, до чого вона веде.
— Шерін кидає навчання, не отримавши диплома, бо Тедді не припиняє її переслідувати. Вона переїжджає північніше і вступає до іншого університету. Але Тедді її знаходить. Я вже казала, що ми відшукали й інших його жертв, але ніхто не хоче відкриватися, вони його бояться. А потім Тедді починає харасмент за допомогою проксі.
Седі замовкає та дивиться на мене. Я здогадуюся, що вона чекає на якусь реакцію, тому питаю:
— Харасмент за допомогою проксі?
— Знаєш, що це?
Я знаю, але заперечливо хитаю головою.
— Конкретно Тедді зареєстрував профілі від імені Шерін у тіндері, віплрі та застосунках для жорсткого сексу, на яких люди шукають БДСМ або щось схоже. Повиставляв її світлини, чатився з людьми, домовлявся про побачення для сексу. Незнайомі чоловіки почали з’являтися біля дверей квартири Шерін у будь-який час доби — очікуючи на секс, рольові ігри чи щось подібне. Деякі з них зляться, коли вона їм відмовляє. Називають її шльондра та навіть гірше. Тедді добряче постарався. І тоді...
Седі знову замовкає. Я чекаю.
— Тедді почав фліртувати з якимось мужиком на тіньовому сайті — від імені Шерін. Це тривало шість тижнів. Шість тижнів, Віне. Просто уяви його відданість справі! «Шерін»,— вона знову ставить лапки в повітрі,— розповідає цьому чоловікові про свої фантазії щодо зґвалтування. Каже, що хоче, аби на неї напали, надягли кайданки та заткнули рот кляпом. Тедді навіть дає йому адресу, де все це можна придбати. А тоді призначає час, коли чоловік має розіграти це зґвалтування.
Я сиджу непорушно.
— Цей мужик думає, що спілкується з Шерін. Йому тижнями казали, що він має бути агресивним, бити Шерін, зв’язати її, погрожувати ножем. Тедді йому навіть сказав стоп-слово. «Фіолетовий». Мовляв, не зупиняйся, поки не почуєш слова «фіолетовий».
Седі відвертається й кліпає. У мене кулаки стискаються від люті.
— Отак Шерін потрапила до лікарні. Її стан... важкий.
Повторюся: я все це вже знаю. І розмірковую, що мені робити, бо не розумію, через що паніка. Тому я обережно випитую.
— Я так розумію, Тедді знову вдалося приховати свою особу?