Імен справді багато. Мені буде потрібна допомога.
Передусім згадую Майрона.
Він зараз у Флориді, доглядає батьків і допомагає своїй дружині влаштуватися на нову роботу. Я не хочу відривати його від цього. Ті, хто добре знає нас із Майроном, зауважили б, що я завжди приходив на виручку, коли Майрону випадали подібні квести й він просив допомоги. Мовляв, після всіх тих разів, коли я йшов за нього в бій без запитань і перепочинку, Майрон мені «винен».
Ці люди помилилися б.
Дозвольте навести вам пораду, яку батько Майрона, один із наймудріших чоловіків, яких я знаю, дав своєму синові та його шаферові — вашому покірному слузі — у день весілля Майрона: «Стосунки — це ніколи не половина на половину. Іноді в них шістдесят на сорок. Іноді ви матимете вісімдесят відсотків, іноді — лише двадцять. Секрет у тому, щоби прийняти це й не перейматися».
Я вірю в те, що ця проста мудрість справедлива для будь-яких чудових стосунків, а не лише для шлюбу. Тож якщо підсумувати, як дружба з Майроном поліпшила та збагатила моє життя, то ні — Майрон мені нічого не винен.
Телефон пищить, нагадуючи, що я ще не відповів на запит у застосунку для знайомств. Сумніваюся, що сьогодні матиму час, але не відповісти буде неввічливо. Клікаю сповіщення, сканую запит — і в мене очі лізуть на лоба. Дуже швидко змінюю думку та планую зустріч на восьму вечора.
Зараз поясню причину.
У застосунку знайомств доволі незвичний профайл користувача. Тут усе зовсім не так, як в інших, де міститься купа нісенітниць про те, як ви любите піна коладу та бігати під дощем. Ця анкета подібна до рейтингів в «Uber», але через те, що більшість користується застосунком рідко (на відміну від вашого покірного слуги), розробники доповнили особисті рейтинги тим, що можна грубо охарактеризувати, як рейтинг зовнішності. Це набагато складніший алгоритм, який оцінює багато конкретних фізичних параметрів, до того ж на багатьох рівнях. Одне з правил застосунку наголошує: якщо ви запитаєте іншого користувача про свій рейтинг — або інший користувач вам його повідомить — ви обидва повинні негайно відмовитися від членства. Я, наприклад, не знаю, свого рейтингу.
Я впевнений, що в мене він високий. Немає потреби у фальшивій скромності, чи не так?
Наприклад, загальний рейтинг Бітсі Кебот — 7,8 із 10. Найнижчий рейтинг користувачки, з якою я спав, був 6,5. Ну добре, ще була жінка з рейтингом 6, але тоді інших не було в доступі. Оцінювання застосунку дуже суворе. Шістка тут — це вісімка в будь-якому іншому застосунку знайомств.
Найвищий рейтинг, який я бачив у застосунку? Якось зустрічався з користувачкою, що мала 9,1. До того як вийти заміж за популярного рок-музиканта, вона була знаменитою супермоделлю. Ви її точно знаєте. Це була єдина жінка з рейтингом, вищим за 9, яку я зустрічав.
Користувачка, що сьогодні надіслала мені запит на побачення, має рейтинг 9,85.
Я не можу відмовитися від такого побачення.
Мені телефонує ПТ.
— Ну, як пройшло з Лейк Девіс?
— Вона збрехала про смерть Штрауса,— починаю я з очевидного, а далі розповідаю йому решту розмови.
— То який твій наступний крок?
— Піду до бару «Malachy’s».
— За понад сорок років після подій?
— Так.
— Такий собі улов.
— А є інші варіанти? — протестую я.
— Що ще?
— Я склав список осіб, яких, можливо, захочу опитати. Треба, щоби ваші люди знайшли мені їхні актуальні адреси.
— Надішли мені список електронною поштою.
Я знаю, як працює ПТ: він отримує інформацію перед тим, як її дати. Я свою частину виконав, тому питаю його:
— А у вас є якісь новини?
— Ми знайшли записи камер спостереження «Beresford» тижневої давності. Припускаємо, що це саме день убивства, але...
Я чекаю.
— Ми не знаємо, наскільки це допоможе,— додає ПТ.
— На них є вбивця?
— Імовірно, так. Але ми нічого не бачимо.
— Я хотів би подивитися.
— Можу надіслати посилання за годину.
Я на мить замислююся.
— Я краще сам заїду до «Beresford», аби охоронець показав мені запис.
— Добре, я все влаштую.
— Але спочатку я піду до «Malachy’s».
— І ще одне, Віне.
Я чекаю.
— Ми більше не можемо приховувати його особи. Завтра вранці директор ФБР оголосить, що тіло належить Раю Штраусу.
———
— Ну хіба ти не красень?
— Так,— кажу я.— Красень хоч куди.
Кетлін, давня барменша в «Malachy’s», хихикає, закашлюючись від сигарети. У неї спокуслива усмішка й жовте волосся. Кетлін добряче за шістдесят, але вона носить свій вік зі впевненістю та старосвітською спекотною привабливістю, яку дехто може вважати бурлеском. Вона пишна, зі спокусливими формами. Кетлін мені одразу подобається, але я розумію, що така в неї робота — подобатися.