— Побачимо! Ти ж пригадуєш, що ти казав мені?
— Коли?
— Щойно, поки я був прив’язаний до стовпа.
— Тоді багато що було сказано.
— Це правда. Але ти знаєш, котрі саме з твоїх слів я маю на увазі. Ти збирався відповісти мені за всі свої наклепи.
— Хіба Танґуа говорив щось таке? — запитав він, здивовано піднявши брови.
— Так, ти сказав, що будеш битися зі мною і переможеш.
Здається, що йому стало страшно від моїх слів, бо він невпевнено заперечив:
— Танґуа не пригадує таких слів. Вбивча Рука неправильно його зрозумів.
— Ні. Віннету був при цьому, він підтвердить.
— Так, — охоче підтвердив Віннету. — Танґуа справді збирався битися з Вбивчою Рукою і похвалявся, що переможе.
— Отже, ти справді говорив так. Ти дотримаєш свого слова?
— А ти вимагаєш цього?
— Так. Ти назвав мене боягузливою жабою. Ти наговорював на мене і доклав усіх зусиль, аби знищити нас. Той, хто робить таке, мусить також мати сміливість відповідати за це.
— Ні… нізащо! Вождь кайова б’ється тільки з вождями!
— Я — вождь!
— Доведи це!
— Гаразд! Я доведу це — підвішаю тебе на мотузці на першому ж дереві, якщо ти відмовишся битися зі мною.
Погрожувати індіанцеві повішанням — це страшенна обрáза. Тож Танґуа відразу ж витягнув ножа з-за пояса і крикнув:
— Ти, пес, Танґуа заріже тебе!
— Чудово, але не так, як тобі б хотілося, а в чесному бою. Воїн проти воїна, ніж проти ножа.
— Такого вождь кайова не буде робити. Він не буде мати справи з Убивчою Рукою!
— Але раніше, коли я був зв’язаним і не міг боронитися, ти збирався таки мати зі мною справу, боягузе!
Він хотів було кинутися на мене, але тут між нами став Віннету.
— Мій брат Убивча Рука має рацію, — сказав він. — Танґуа наговорював на нього і обіцяв битися з ним. Якщо вождь не дотримає слова, це означатиме, що він боягуз і заслуговуватиме на те, щоби плем’я вигнало його. Цю справу треба вирішити негайно, бо ніхто не має права сказати, що воїни апачів гостили у себе боягузів. Щó вождь кайова збирається робити?
Перш ніж відповісти, Танґуа озирнувся довкола. На галявині було втричі більше апачів, ніж кайова; його люди були цілком оточені ворогами. Тож не можна було сваритися з апачами, тим більше у момент, коли слід було заплатити такий великий викуп, а Танґуа фактично був ще почасти в полоні у апачів.
— Танґуа подумає про це, — невпевнено відповів він.
— Для хороброго воїна тут нема про що думати, — зауважив Віннету. — Або ти погоджуєшся на бій, або тебе назвуть боягузом.
Тут Танґуа не витримав і заверещав:
— Танґуа боягуз? Я особисто проштрикну ножем того, хто говорить таке!
— Таке говоритиме Віннету, — гордо і спокійно відповів юний вождь апачів, — якщо ти не дотримаєш слова, яке дав Убивчій Руці.
— Танґуа дотримає слова.
— Отже, ти готовий битися з ним?
— Так.
— І то негайно?
— Негайно! Я мушу якомога швидше побачити його кров.
— Чудово, тепер потрібно узгодити, якою зброєю можна буде користуватися під час цього двобою.
— Хто має це вирішити?
— Вбивча Рука.
— Чому?
— Бо ти його образив.
— Ні. Вирішувати буде Танґуа, — закричав Танґуа, — бо Вбивча Рука, звичайний блідолиций, насмілився образити вождя. Танґуа важливіший за Вбивчу Руку, бо він вождь.
— Убивча Рука кращий за багатьох вождів.
— Він також це стверджує. Але це ще не доказ.
Тут я перервав суперечку.
— Нехай обирає Танґуа. Мені байдуже, якою зброєю перемогти його.
— Ти не переможеш мене, — знову заверещав кайова. — Ти що, думаєш, Танґуа вибере кулачний двобій, у якому ти поб’єш кожного, чи бій на ножах, пам’ятаючи, як ти зарізав Ножа-Блискавку, чи томагавк, від якого постраждав навіть Інчу Чуна?
— Тоді щó?
— Рушницю. Ми будемо стріляти одне в одного, і моя куля влучить тобі в серце!
— Чудово. Я згоден. Але чи мій брат Віннету почув, у чому зізнався Танґуа?
— У чому?
— Що я бився із Ножем-Блискавкою і переміг його. Я зробив це, щоб урятувати апачів від смерті на пáлях. Але досі Танґуа заперечував це, а ось тепер зізнання прохопилося у нього. Тепер усім зрозуміло, що я мав рацію, називаючи його брехуном.
— Це Танґуа брехун? — знову закричав вождь кайова. — За це ти заплатиш своїм життям. Дайте сюди зброю негайно! Нехай двобій розпочнеться негайно, щоби вождь кайова зміг примусити замовкнути цього пса!