— Мій білий брат збирається зазирнути всередину землі? — запитав Інчу Чуна.
— Так, бо майбутнє ховається в надрах землі, а іноді — у зорях. А оскільки зараз, при денному світлі, я не бачу зірок, у яких міг би запитати, то звернуся до землі.
Кілька індіанців послухалися наказу Сема і вирили своїми томагавками яму в землі.
— Не робіть дурниць, Семе! — прошепотів я йому. — Якщо червоношкірі зауважать, що ви потішаєтеся з них, це тільки погіршить справу замість того, щоби покращити.
— Дурниці? Потішатися? А що по-вашому робить цей шаман? Точно те саме! Те, що можна йому, те не заборонено і мені, качка б мене копнула, шановний пане. Я знаю, що роблю. Якщо зараз промовчати, то люди, які поїдуть із нами, будуть бунтуватися.
— Тут я з вами цілком згоден. Але дуже прошу, не виставляйте себе на посміховисько!
— О! Справа дуже серйозна! Не турбуйтеся!
Та, попри його обіцянки, мені було тривожно. Я добре знав Сема. Він — відомий жартівник. Тому хотів застерегти його ще раз, але він пішов від мене до індіанців, аби сказати їм, наскільки глибокою має бути яма.
Коли яма була готова, він відігнав усіх і зняв свій старий шкіряний мисливський костюм. Потім знову застебнув його і поставив на землю: старий одяг був таким цупким, що стояв, ніби дерев’яний чи бляшаний. Сем поставив над ямою схожий на високий циліндр плащ і вигукнув:
— Чоловіки, жінки і діти апачів побачать, як я про все довідаюся, і здивуються. Після того, як я вимовлю чарівні слова, земля відкриє мені свої таємниці, і я знатиму про все, що трапиться з нами найближчим часом.
Після цих слів він відійшов від дірки у землі і повільно, урочистим кроком, обійшов довкола свого плаща, промовляючи табличку множення до дев’яти, чим не міг не здивувати мене. На щастя, він робив це німецькою, тож червоношкірі не зрозуміли, що саме він говорить. Після того, як він дійшов до дев’яти, його кроки стали пришвидшуватися, аж поки він не почав стрибати довкола свого плаща галопом. Одночасно він голосно верещав і молотив у повітрі руками, ніби вітряк крильми. Врешті він задихався і захрип, тож підійшов до свого плаща, кілька разів низько йому вклонився і подивився крізь горловину у землю.
Мені було лячно думати, чим завершиться вся ця дитяча гра. Тож я озирнувся довкола і, на своє щастя, зауважив, що всі червоношкірі дуже зацікавлено і серйозно спостерігають за діями Сема. Навіть обличчя обох вождів не видали й тіні зневаги. Хоча я й був переконаний, що вони добре знали, що Сем просто блефує.
Голова Сема доволі довго стирчала в отворі його плаща. У цей час він робив руками рухи, які мали переконати присутніх, що він бачить важливі й дивовижні речі. Врешті він витягнув голову назовні. Його обличчя було серйозним. Він знову розстебнув плащ, одягнув його і сказав:
— Нехай мої червоношкірі брати закопають діру, бо, поки вона відкрита, я не маю права нічого сказати!
Після того, як його наказ було виконано, він глибоко вдихнув і з ображеною міною на обличчі промовив:
— Ваш червоношкірий шаман сказав неправду, бо все буде цілком не так, як він напророчив. Я довідався про все, що буде з нами протягом наступних кількох тижнів. Але мені заборонено говорити про це. Тільки одне я можу сказати. Я бачив у землі зброю і чув постріли. Це означає, що нам доведеться битися. Останній постріл був із карабіна Вбивчої Руки. А той, хто стріляє останнім, не може загинути, він повинен перемогти. Моїм червоношкірим братам загрожує небезпека. Вони можуть уникнути її тільки, якщо триматимуться поряд із Убивчою Рукою. Але якщо вони слухатимуться ради шамана, то загинуть. Я все сказав. Хуґ!
Це пророцтво справило саме таке враження, якого і добивався Сем. Принаймні так здавалося у перший момент. Червоношкірі повірили Семові, це було помітно, і очікувально подивилися на віз. Мабуть, сподівалися, що шаман вийде звідти, аби захищатися. Але він не з’явився, тож усі вирішили, що він почувається переможеним. Тож Сем Гоукенс підійшов до мене, і очі його хитро зблиснули.
— Ну як, сер, вам сподобалося?
— Ви були справжнім ілюзіоністом!
— Це означає, що я добре впорався, хіба ні?
— Так. Принаймні наразі здається, що ви досягли мети.
— Я точно досягнув мети. Шамана переможено. Він навіть не з’являється на люди.
Віннету ж дивився на нас спокійно, але багатозначно. Але його батько був не таким мовчазним. Він підійшов до нас і звернувся до Сема:
— Мій білий брат — мудрий чоловік. Він позбавив сили слова нашого шамана, і в нього є плащ, у якому криються важливі пророцтва. Цей цінний плащ прославиться на всій території від однієї великої води до іншої. Але Сем Гоукенс зайшов трохи задалеко своїми пророцтвами.