Чи маю тобі показати терпіння Великої Матері твоєї, тисяч разів на хресті розп'ятої?
Чи маю тобі показати, як збудять її шайтани, окрадену серед пекельних вогнів, на нові муки?
А не покажеш мені твоїх сліз, що це ніби сльози блаженності, бо в болю такому уже сліз не буде.
Чи не скажеш тоді, що немає кругом тебе Великого Бога і чи не розпутаєш пекла бунту проти нього?
І скажи мені, кого тоді мав би я назвати Архидияволом?
Чи не тебе, що хотів би заперечити існування зла проти присудів Бога? /
Чи не тебе, що розпалюєш жертву проти кари божої і проти природи?
З Божим Бичем хочеш боротися?
Безвлад кармічних прав хочеш захитати в бігу?
О, шалений! Хто міг би показати тобі такий біль, якого ще нема?
Ти сам його твориш своєю жертвою!
О, шалений! Вернися і відгреби із попелу твій маленький людський біль, бо ти не є досить міцний, щоб божий біль брати на свої плечі."
Сказав Лицар Сонця:
О, дай мені біль найбільший, ще не сотворений, о, дай о, дай мені біль ще не сотворений!..
Хай збліднуть і задрижать всепекла. Справді заглада повисне над ними. Бо біль цей переборю і ціле всепекло переможу.
Вірю в перемогу!
А зле ти дивився на вічне пекло Умані. Бо не бачив ти, Що на червонім бенкеті не забракувало Кобзаря. І не побачив ти з якою потугою його дух проти пекла громи святі як із ваджри кидав. Бо не чув ти, що на тім кровавім бенкеті співав Кобзар натхненну і святу пісню братерства.
Бо не знаєш, що проти духа братерських злочинів постає вічний дух Вернигори, віщуна із роду Вісьвамітрів.
293
О, дай мені біль найбільший, ще не сотворений, о, дай мені біль всепекол, щоб я міг його заклясти в моїй душі, щоб у борні я його переміг.
А це лож, коли говориш, що це я розпутую всепекло. Бо це ти прагнеш розпутати усі найбільше дикі потуги хаосів, щоб вогонь моєї жертви у грудях моїх погасити. І по цій брехні пізнаю тебе, Шайтане.
О, дай мені біль всепекол, щоб я міг його заклясти в моїй душі, щоб у борні я його переміг.
І ані смерть, ані найжорстокіший біль не зможуть при-слонити мені радісної правди, що через мою борню перемагаю пекло, що навіть тоді, коли згину в моїй земській борні, коли затріюмфує ворог і здо, — я на дно пекла зійду, щоб вирвати з твоїх обіймів, о шайтане, душі моїх лицарів, щоб вони могли вернути на світ і через святу борню прямувати до небес вічної Святості Бога Сонця.
І там з ними з'єднаюся. Вірю в перемогу!" Сказав Шайтан:
— „Омана, омана, омана! І була б це може гарна омана поета, якби не те, що сниться тобі якась борня. Хочеш боротися в ім'я омани, а зло і терпіння, викликані цією борнею, будуть дійсністю для інших. Тобі здавалося, що я є дияволом. А чейже не уступив я перед твоїм закляттям. Я не настрашився цього імени. Я — голос твоєї совісти. Оце хочеш викликати борню, якби мало їх було у світі. І хаос борней хочеш ще однією борнею помножити. І це саме є зло! Правдиве, дійсне зло!"
Сказав Лицар:
— „Я сказав тобі вже, що зло є небуттям, оманою омани. Борня із небуттям не може бути нічим іншим як творенням буття, розпросторенням творчої розкоші. Є ростом духа, аж всесвіт і вічність обійме, аж із Богом Найвищим з'єднається.
Моя борня — це віщення радості, це творення радості, це розсонячнення душ радістю божої творчості."
Сказав Шайтан:
— „А однак будеш боротися з шайтаном. І добре знаєш, що він людську прибирає постать."
Сказав Лицар:
294
— „Тому лицар сонця буде боротися наперед із шайтаном у власному серці, із пристрастями, із темрявою своєї душі, аж святість у серці почує, аж у вогні святості загартує зброю своїх вчинків, щоб натискові зла натиск добра протиставити."
Сказав Диявол:
— „Отже буде також смерть злих і невірних?" Сказав Лицар:
— „Справді буде смерть злих і невірних, коли задавити запрагнуть добро і святість. Але ніколи лицар сонця не забуде, що істотою його борні є творчість."
Сказав Шайтан:
— „О, вже сьогодні жаль мені переможених і невірних. Vae Victis!"
Сказав Лицар Сонця:
— „Справді гіршим злом було б для злих, якби вони перемогли. Була би це перемога ненависті, злочину і пімсти. Було би це владою Шайтана на землі. Було би це погубою народів і запереченням творчості божої."
Сказав Диявол:
— „Забуваєш, що ці дияволи на землі то чейже люди, браття твої, о благородний лицарю. А їх панування є також творчістю того, котрого звеш Найвищим, бо як же би небуття могло проявляти творчість."
Сказав Лицар: ~~
— „Справді, зло не може сотворити буття, бо зло є небуттям. Тільки через слабість і ограничення буття, постає мниме буття зла, як безмір'я небуття незбагненне. Боротися зі
злом — це значить боротися із слабістю і ограничспням буття." Сказав Шайтан: