ГИМН ДО БОГИНІ СВІТАННЯ
Ось на сході небес предвічне Світило Встає преясне із Теміні! Хай тепер Богині Світанків, Дочці небес, Що світять із далечіні, творять шлях для Людини! Горіючі Світанки вершаться на Сході, Немов стовпи воздвигненні для Жертви, Вогнями розсвічують двоє воріт Темноти, Просвіт несуть і пробуджують надхнення.
Y сяйві цього дня хай щедрі Світання Спонукають благого давати благо! Нехай скупар глибоко спить Непробудимий, закутаний в темінь.
Чи підете старою дорогою, о Божественні Світання, Чи може новими шляхами сьогодні? Шляхами, що ведуть до багатства. Як Навагвів, Ангірасів, чи голосистих Дасяґвів. Бо ж це ви, о Богині, своїми кіньми, Досвіта запряженими,' женете довкруги світів Продовж одного дня, о Світання, пробуджуючи До руху живі світи, двоногих і чотириногих.
Справді, справді ці Світання були від віків добровіщі. Щедротні і все вірного часу. Це до них Віруючий жертвоприносець звертається прославнями, Напівами і досягає скорого добростану.
Незмінно вони появляються на Сході, Незмінно в тім самім місці Богині встають Із країни Права і Ладу, і немов череда, Що вирвалася із стаї, несуть буйне життя і рух.
Ось Світання вічно незмінні, ті самі. Незмінні у красках ринуть у простір. Закривають Чорну Потвору Русявосяйним тілом — у розблисках світил.
Про це вас благаю, о Дочки Небес, Я, що несу Прапор Жертви: о Світання, світіть нам Вашим сяйвом, щоб ми були славні між народами! Хай Небо і Земля нам це дарують!
... Це один із найкращих гимнів, присвячених Богині Світання. Рівночасно — найцікавіший.
Богині Світання тут у числі многім. їх з'явище і їх істота повторні. Якже існує Богиня Світання? Вона все та сама у своїй істоті, отже Божественно вічна і безсмертна.
Думка правіщунів шукає і бачить вічність у змінливості з'явищ і істот. її природа — ми сказали б — метафізична істота — в тому, що вона несе Світло. Вона Дочка Небес. Вона самостійна від Сонця. Вона перша поборює Чорну Потвору. Вона прислонює цю Потвору красою свого Вічноюного Промінисто-го Тіла. Тим вона дійсна і безсмертна. Вона несе все добро, що його дарує Світло Дня. Для неї рання жертва.
Бажання народу — це добростан і множество міцних синів. Про це благає високий віщун, що несе Прапор Жертви.
Від далекої Англії до найдальших теренів Семи Рік в Індії шанували народи цю прекрасну Богиню.
Ми думаємо сьогодні, що це якесь „мертве" проміння Сонця. Народжене Сонцем Світло живе самостійним життям раз відділене від нього. Саме це Світло живе життям і родить Життя. Ми ж його „сліпі" діти.
Нехай відслониться ваш зір на живу Красу і Силу Життя
Вічно Змінливої, але Вічної у своїй Істоті Богині!
**
Це закінчення праці про Yuiac.
Я був би щасливий побачити її друком, як вислів моєї безсмертної вдячности Ларисі Мурович.
Володимир.
Шпиталь, 23.7.1974.
366
ПОСТАТЬ „БЕРЕЗИ" Y СТАРОУКРАЇНСЬКОМУ КУЛЬТІ „РІЗДВА"
(Етнологічна і порівняльно-філологічна студія)
Мотто:
„Фактом є, що в святах Коляди й Щедрого Вечора виявляється українська культура в великій силі, — як ідейним змістом свят, так і висловами святочних пісень; і по друге: що ці свята якраз задля великої в них життєвої правди й сили тої староукраїнської культури, — задержує нарід уперто, та мимо існування на Україні християнської віри, святкує їх рівночасно й паралельно з християнськими святами Різдва й Богоявлення."
Ксенофонт Сосенко: „Культурцр-історична постать староукраїнських свят Різдва і Щедрого Вечора", Львів, 1928, стЗ.
„ ... бо в нас говоре так, що доки писанки пишут и доки колєдники ходе, то доти и наша руска віра буде в світі."
Шекерик-Доників: „Як відбуваються коляди у гуцулів". (Володимир Гнатюк: „Колядки і щедрівки", ст.7.)
Вступ
Тема і метода дослідів
„Йик сонейко зачинат змагати си в силу, а Божа днина зачинат рости" — тоді настає у Гуцулів Новий Рік. Сесю пору обходять Гуцули велично не тільки дома, але і в церкві, яка якраз тоді обходить Різдво Христове. Легші, що роблять у бутанах, та й ті, що „царами" порозходилися за зарібками, сходяться до дому, аби спожити посполу „тайну вечеру у сьвьит вечір" у своїй хаті, куда по віруванню Гуцулів приходять у ту пору на тайну вечеру і душі померлих."