„Для того ж, о руські колядники, не забудьте вашу честь і ваших праотців славу!"
Із дальшої „відомости" Федьковича завважмо і підкреслім слідуючі елементи:
Колядники співають у двох групах, чи хорах. Коляду співає сам Береза, а хор співає приспівки, чи повторення. Цей елемент напевно дуже архаїчний. Він нагадує нам виразно Богослужения і літургічні обряди містерій, де основний спів, чи виголошення гимну докопує головний священик, а хор співає приспіви, повторення, чи відповіді.
Приспіви слідують після кожної стрічки. Це, отже, літур-гічний діялог, як у літанії, чи спільних молитвах. І вже цей опис дає нам достаточний доказ, що колядування — це форма Богослужения, в якому Береза виконує обрядову функцію головного жерця старовинної літургії чи Обряду Різдва.
Але може це тільки Федькович так ідеалізує цей обряд. Шукаймо, отже, потвердження цього моменту в інших джерелах. Сягнім до клясичного опису Різдва в „Гуцульщині" Володимира Шухевича. Читаймо ті частини його старого наукового опису, що відносяться до Коляди і Берези.
В.Шухевич: „Гуцульщина", т.ГУ, ст.17-20:
"Другого дня свят сходяться численно до церкви „на Збори"; того дня розпочинають брати церковні колядувати по селу. Охочих до того досить, кожний хотів би перед вести, бути вибірцею (вибраним), бо це велика честь.
... В деяких селах, напр. в Космачі, закуповують браття церковні усю „коляду", платять згори умовлену квоту до скар-бони церковної і, дібравши собі людей, ідуть на свою руку з колядою. В других' селах діляться браття церковні на табори, яких кількість залежить від величини парафії (у Жабю-Ильці напр. ідуть у 5 таборах, в Ясенові — 2 табори, в Яворові діляться на 8 пайок і т.д.); в кожнім таборі є один церковний брат-ви-бірця, який добирає собі березу (переша) такого, що уміє всякі коляди і в них перед веде, а той добирає собі 6-10 „кольидни-ків" між ними одного трембітанника, одного скрипачника і одного „коня" (на коня беруть якого „уферму", аби з него було сміху багато); окрім того добирають собі пльисанників, з яких кождий мусить мати топорець. (У Космачі нема „пльисанників".)
377
Колядники беруть із церкви для вибірця скарбону й хрест, для берези більший дзвінок, а для себе менші; дзвінки присилюють собі до правої руки, кінь іде без дзвінка.
Вибори, поділ на табори та вихід колядників стягає до церкви велике число цікавих людей, які зразу товаришать колядникам, що збившись у „табори" розходяться кожний у свій кут села.
Розтаборившись, починають браття церковні, а за ними колядники при супроводі скрипки, початок до коляд, при чім, як і при усіх колядах, поодинокі стрічки коляд приспівує сам береза, а колядники співають лише за кожною стрічкою, переспіваною березою, приспів: „Гой, (гей, ой,) дай Боже!"
Колядувати зачинає береза за супроводом скрипки: за кожною ним переспіваною звороткою приспівують колядники звичайно припів-рефрен: „Ой, (гой, гей), дай Боже!", а по деяких селах приспівують інші припіви, як: „Сьвйітий вечір!", „Господи Боже!", „Радуй си!", „Ой свйіте Різдво!", „В неділю!", „На Різдво рано!", або повторяють зворотки переспівані березою, або на ноту тієї зворотки приспівують: „Славен еси Боже наш по всему світу, славен єси!", „Повівай, повівай вітре йа все з тихенька!", „Ой гордий пане (ім'я)" і т.і."
„Майже усюда і то кожну зворотку зачинає береза протяглим звуком: „Йа" або „Ой (гой)", а в Космачи таким „Жеё", воно є тільки підхопленням кінця припіву: „Ой дай Боже"; тому звучить у співі кожда зворотка ось як: Йа, Ци дома, дома, ... Йа, Ой сидить собі, книжку читає ... Кожда коляда кінчиться „вінчованєм" відповідним до особи, котрій колядовано... "
(Володимир Шухевич: „Гуцульщина", ч. IV, ст. 17-20.)
Як бачимо, образ Берези поданий тут фаховим професором етнографії, Володимиром Шухевичем, зовсім покривається із тим, що ми довідалися від Федьковича. Але стрічаємо тут декілька дальших уточнень, на які звернемо увагу.
Перш за все бачимо тут елемент народніх зборів, які вибирають провідника Коляди. Стрічаємо тут дальший етап „у-церковнення" Коляди. Вона тут уже під наглядом християнської церкви і дохід зо збірки призначений на церкву. Отже скар-боною завідує котрийсь старший брат із церковного братства.
378
Керівників Коляди вибирають збори перед церквою. Бачимо теж, що в Космачі група старших братів купує „Коляду" в аренду. Все одно, завідуючий скарбоною не може обійтися без Берези. Він добирає собі відповідного Березу, себто „такого, що уміє всякі коляди, в них перед веде, а той добирає собі 6-10 „кольидників" і т.д.".