Выбрать главу

„Для того ж, о руські колядники, не забудьте вашу честь і ваших праотців славу!"
Із дальшої „відомости" Федьковича завважмо і підкрес­лім слідуючі елементи:
Колядники співають у двох групах, чи хорах. Коляду співає сам Береза, а хор співає приспівки, чи повторення. Цей елемент напевно дуже архаїчний. Він нагадує нам виразно Бо­гослужения і літургічні обряди містерій, де основний спів, чи виголошення гимну докопує головний священик, а хор співає приспіви, повторення, чи відповіді.
Приспіви слідують після кожної стрічки. Це, отже, літур-гічний діялог, як у літанії, чи спільних молитвах. І вже цей опис дає нам достаточний доказ, що колядування — це форма Богослужения, в якому Береза виконує обрядову функцію го­ловного жерця старовинної літургії чи Обряду Різдва.
Але може це тільки Федькович так ідеалізує цей обряд. Шукаймо, отже, потвердження цього моменту в інших джере­лах. Сягнім до клясичного опису Різдва в „Гуцульщині" Воло­димира Шухевича. Читаймо ті частини його старого науко­вого опису, що відносяться до Коляди і Берези.
В.Шухевич: „Гуцульщина", т.ГУ, ст.17-20:
"Другого дня свят сходяться численно до церкви „на Збори"; того дня розпочинають брати церковні колядувати по селу. Охочих до того досить, кожний хотів би перед вести, бу­ти вибірцею (вибраним), бо це велика честь.
... В деяких селах, напр. в Космачі, закуповують браття церковні усю „коляду", платять згори умовлену квоту до скар-бони церковної і, дібравши собі людей, ідуть на свою руку з колядою. В других' селах діляться браття церковні на табори, яких кількість залежить від величини парафії (у Жабю-Ильці напр. ідуть у 5 таборах, в Ясенові — 2 табори, в Яворові ділять­ся на 8 пайок і т.д.); в кожнім таборі є один церковний брат-ви-бірця, який добирає собі березу (переша) такого, що уміє всякі коляди і в них перед веде, а той добирає собі 6-10 „кольидни-ків" між ними одного трембітанника, одного скрипачника і одного „коня" (на коня беруть якого „уферму", аби з него було сміху багато); окрім того добирають собі пльисанників, з яких кождий мусить мати топорець. (У Космачі нема „пльисанни­ків".)

377
Колядники беруть із церкви для вибірця скарбону й хрест, для берези більший дзвінок, а для себе менші; дзвінки присилюють собі до правої руки, кінь іде без дзвінка.
Вибори, поділ на табори та вихід колядників стягає до церкви велике число цікавих людей, які зразу товаришать ко­лядникам, що збившись у „табори" розходяться кожний у свій кут села.
Розтаборившись, починають браття церковні, а за ними колядники при супроводі скрипки, початок до коляд, при чім, як і при усіх колядах, поодинокі стрічки коляд приспівує сам береза, а колядники співають лише за кожною стрічкою, пере­співаною березою, приспів: „Гой, (гей, ой,) дай Боже!"
Колядувати зачинає береза за супроводом скрипки: за кожною ним переспіваною звороткою приспівують колядники звичайно припів-рефрен: „Ой, (гой, гей), дай Боже!", а по дея­ких селах приспівують інші припіви, як: „Сьвйітий вечір!", „Господи Боже!", „Радуй си!", „Ой свйіте Різдво!", „В неділю!", „На Різдво рано!", або повторяють зворотки переспівані бере­зою, або на ноту тієї зворотки приспівують: „Славен еси Боже наш по всему світу, славен єси!", „Повівай, повівай вітре йа все з тихенька!", „Ой гордий пане (ім'я)" і т.і."
„Майже усюда і то кожну зворотку зачинає береза про­тяглим звуком: „Йа" або „Ой (гой)", а в Космачи таким „Жеё", воно є тільки підхопленням кінця припіву: „Ой дай Боже"; тому звучить у співі кожда зворотка ось як: Йа, Ци дома, дома, ... Йа, Ой сидить собі, книжку читає ... Кожда коляда кінчиться „вінчованєм" відповідним до особи, котрій колядовано... "
(Володимир Шухевич: „Гуцульщина", ч. IV, ст. 17-20.)
Як бачимо, образ Берези поданий тут фаховим професо­ром етнографії, Володимиром Шухевичем, зовсім покриваєть­ся із тим, що ми довідалися від Федьковича. Але стрічаємо тут декілька дальших уточнень, на які звернемо увагу.
Перш за все бачимо тут елемент народніх зборів, які ви­бирають провідника Коляди. Стрічаємо тут дальший етап „у-церковнення" Коляди. Вона тут уже під наглядом християнсь­кої церкви і дохід зо збірки призначений на церкву. Отже скар-боною завідує котрийсь старший брат із церковного братства.
378
Керівників Коляди вибирають збори перед церквою. Ба­чимо теж, що в Космачі група старших братів купує „Коляду" в аренду. Все одно, завідуючий скарбоною не може обійтися без Берези. Він добирає собі відповідного Березу, себто „такого, що уміє всякі коляди, в них перед веде, а той добирає собі 6-10 „кольидників" і т.д.".