2. Николая.
Вже вид Ників зачінают люде прирєхтовувати си до колєдників. Кождий ревір збераєт ци, шо май фрунтові ґазди й впливові у тим куті и вадиковуют мижи собов бирше менче, ци мают йти колєдники, котрий береза має йти в їх бик й зде-бирше котрі колєдники. Знов усеймовуют собі, де си мают збе-рати колєдники и в єким порєдку мают йти вид хати до хати, та де має бути розплєс колєдницкий.
Звичейно тогди на Николи є дві противні партії людий. Один є за колєдниками, а знов є й такі, шо вни є против колєдників. Ни одни є мижи противниками й такі, шо сами би ради йти в колєдниках, але шо вни до колєдників низдалі, або їх люде нинавидє и через то їх ни берут ніколи, а їм за се кривда и тимунь вни адикуют проти колєди, але однако инчими шпітаками, бо прилучюют ци до скупиндрясив, шо шкодуют пара корон на кошт; а знов єк идут вже колєдники, то ЇМ ни випадат ни приймати колєдників и тимунь говоре проти колєдників отими бирше менче словами: „Тепер всєка біда нам доста вже доколєдовує, на шо нам колєдників? То все драчя, кошт на громаду. Пил казав нам нираз, шо то би бирший був хосен, єк би ти гроші люде добровилно без колєди зложєли до церкви, шо би хто втекав дати. То би красше було. А так то ни колєди, але гріхи"!
Та однако звичейно прихєльників колєдницких є бирше и перекричюют противників, бо нираз и до острих сварок приходи мижи одними и другими. Прихєльники говоре: „Гі на вас!
383
Устидайте си! Ви ни хочете вже того, шо сми диждали, шо обходили наші дєдї й предїди. Нам вилно колєд у вати, на шо ми хочемо, а ни конче гроші обертати на церкву. Нам тут пип ни до розказу, але ми сами. Єк ни идут коледники, то за шо, тай на шо ніс бих гроші попови? Ми в коледники будим йти, тай будим пускати, тай приймати так, єк доси; ни збідніли сми тим до тепер, тай чій ни пидим в старці й вид тепер, ійга! Та тілько ходь маємо веселости в серци! А хто нинавиди на коледники, або ему ни рихт, то най ни приймає, а про него си обийде, бо коледники мают доста коло кого ходити".
Майже завжде вже по службі на Николи всі си помирє и хоте коледники пускати. Понайменовуют собі березив, аби на Риздво ни бути сміхом, а берези борше пидмагулюют собі котре себнїшших колєдників, шоби їх табора була єк найдо-бирнїйшя.
Кілька ґазд з села входе до попа и кажут, шоби вголосив на нарид в церкві, шо сего року мут йти коледники и на кілько таборий. Тогди пип по службі оголошує в церкві, шо мут йти коледники, єк завжде на тілько, а тілько таборий. Люде вже знаючі, шо коледники мут йти, розходе си в верхе по хатах, широко розговорюючі про сварку над колєдниками та вже з гори вішюючі, єкі то будут коледники сего року та котрий таборі буде си найліпше вести.
3. Різдво.
Дуже раненько на Риздво сходєт ци люде до церкви. Ни оден є такиц чьоловік, шо майже цілий рик ни ходи до церкви, але на Риздво йде. Та ни прес побожнисть сходєт си люде до церкви, але через то, шоби шош видїти та чюти про коледники. Тоти, шо мают надїгу йти в коледники, вже идут бирше менче прирєхтовані вид разу до церкви, хоть до цего ни прнз-нают ци, бо хоте, шоби ше їх трохє попанькали люде!
По службі виходе люде з церкви и де в єких селах идут старші вибирцї з дзвинками в руках три рази довкруги церкви колєдуючі, а за ними коледники гурмами и колєдуют:
На сете сєто, на сете Риздво,
Дай Боже! Ми коледнички ой тутки прийшли Колєдувати, цес дим витати, Цес дим витати, божую церкву.
384
Церкву витати, колєдників позберати.
Ой колєдничків, хлопців молодців.
Ой ми вибирцї, славні завидцї.
Ой тутки собі позбераємо,
Ой славні ґазди тай колєднички.
Ой звидси ми си йа розийдемо,
В високі гори, у рускі села,
У люцкі хати, мир хрестиянский,
Шєстєм, здоровєм все повитати!
Шєстєм, здоровєм, сими сетками,
Сими сетками, много літами,
Все рик вид року, токма до віку!
Єк обийдут церкву всі три рази, тогди шо май фрунт добрі колєдники з усіх таборий и берези, кілько їх є вид кождої табори, идут в сам перед до попа колєдувати. Плєсаки идут три рази плєшучі ид розоденциї иопивский вперед колєдників, парами по два, до барток привєзуют собі дзвинки бартки кладут на плечя и легонько ними помахуют, при чім дзвинки по-цоркуют. Плєсаки здрибна поступают, з легоньки пидскакуючі, то на одний нозї, то на другий и при тим плєшут и говоре, єк идут перший раз до розоденциї:
Видходє поступаючі си назадусть, а де нима місця, то си обертают назад и плєшут далі:
В гуцулскі села, в високі групі, В гори, долини, до сеї хати.
Попри церковні колєдники, шо гроші заколєдовані по-вертают на удержане своєї церкви, єкі богато залежні вид попа и через то ни виконуют усї звичєї колєдницкі так, єк то бувало здавну та за се ни є так дуже до вподоби людем. Тимунь ходе й колєдники свіцкі, єкі ни є цілком залежні вид попа и заколєдовані гроші обертают на народні цїли. Вид коли у нас поотво-рювано „Січи" и зачепи ходити в колєдниках „Січовики", то сих колєдників називают у нас загально скризь колєдниками „козацкими".