Наведім декілька найбільше характеристичних молитов, в яких стрічаємо... Божество, яке зветься „БЕРЕДЖ'Я" — у моїх з конечности дещо вільних перекладах, щоб уможливити через деякі експлікації вставлені у переклад, зрозуміння текстів, надзвичайно трудних у дослівних передачах технічно-ритуалістйчної мови.
У низцЬ молитов, призначених до щоденного вжитку в означеній порі доби, читаємо таку молитву до Ушагіна. Вона має бути виголошувана перед світанком. Підкреслюю, що маємо тут до діла із щоденною молитвою священиків і визнавців Агура-Мазди.
V. Ґаг Ушагін 1. Молитва до Агура-Мазди:
Я визнаю себе визнавцем Мазди, із ордену Заратуштри, ворогом Дайвів (себто демонів) присвяченим Законові Господа, (присвяченим) Ушагінові, Жертві, Богопочитанні, Молитві і Прославлюванні (Агура-Мазди), також Бередж'ї і Нманії, святим Володарям вірожертвенного Закону,
2. Хай буде молитва до Сьраоші (Слухняности) благословенного, благодарного, що перемагає переможними ударами, поширює ріст і розріст поселень.
6. Приносимо жертву Бередж'ї, святому Володареві віро-знавчого Закону, також Нманії, із гарячим прагненням доброго Ладу, із гарячим прагненням доброго Маздаясьніянського Закону, для почитания і славлення Нманії,..."
В кількох інших гимнах і молитвах стрічаємо зовсім подібні, чи рівнобіжні місця, як у фрагменті із Ясни II.
Ясна II.
6. ... (Прославляємо, жертвуємо і почитаємо) ... Потугу, прекрасну і величаву, переможний удар даний Агурою, переможний рід...
7.- і Ушагіну, святого Володаря релігійного Закону Віри, Бередж'ю і Нманію, святих володарів релігійних Законів Віри, і Сьраошу (себто Слухняність) благословенного і величавого,
415
414
що побиває ворогів переможним ударом, поширює країни поселення, священного Володаря вірообрядів...
Або інше місце із „Хорда Авести". Читаємо Яшт V.
Хорда Авеста, Яшт V.
В ім'я Бога Ормузда (себто Агура-Мазди), Володаря, Рос-тителя!
Хай зростає він у великому Маєстаті. Сьроша, пречистий, премогутній, якого тілом є священні гимни (мантгра), якого зброї є прежахливі, якого зброї є піднесені напоготів, Володар створених істот Ормузда, — нехай зійде!
За всі мої гріхи я жалую згідно із Патетом (себто покаянною молитвою)
Всі мої погані думки і т.д. (молитва) Ятха Агу Вайріо (молитва, 5 разів) Ашем Вогу (молитва, 3 рази).
Я ісповідую себе як Маздаясьніян, учень Заратуштри, поборник Дайвів (демонів) почитатель Агури.
Ушагінові, чистому Володареві чистоти обрядів і віри (хай буде) слава, молитва, жертва і хвала.
Бередж'ї і Нманії, чистому Володареві чистоти обрядів і віри, слава, молитва, жертва і хвала..."
Глибоко вдумуючися у зміст наведених цитатів із гимнів і молитв Авести, можемо ствердити слідуюче:
В усіх місцях, в яких прославляється Божество Бередж'ї, воно характеризується як Святий Володар Віро-Обрядового Закону. Воно виступає майже постійно у трійці: „Ушагіна, Бере-дж'я і Нманія", і до них трьох відносяться незмінно їх теологічно-метафізичні атрибути. Рівночасно їм приписується прикмети, які пізнаємо як похідні із старшої формації їх культу, а саме їх перемогоносні удари ворогові, поширювання поселень, себто головно пасовищ серед широких степів, а також просто їм приписується ріст зерна і отар, чи черед домашніх звірят.
Починаємо розуміти зв'язок обряду нашого Берези із обрядово-ритуальним посвяченням зерна через священний танець „Кругляк".
Щоб зрозуміти місце Божества Бередж'ї в авестійському пантеоні, мусимо відмітити слідуюче:
416
Авеста, у тій формі, у якій вона збереглася до наших часів, є збірником молитв, гимнів, ритуальних приписів і релігійного права, чи законів заратуштріянської віри. В численних місцях, на вступі до молитви чуємо священну заяву: „Я є маздаясьніян (себто визнавець Агура-Мазди) послідовник Заратуштри (себто із релігійного ордену Заратуштри) і т.д.
Величезні історіотворчі зміни й довершення, які впровадив проголошенням своєї нової віри Заратуштра, полягали головно в тому, що він Підняв дотеперішні вірування іранських народів і племен на вищий метафізичний і теологічний рівень. Первісно генотеїстичні тенденції він завершив у стрункому єдино-божестві Агура-Мазди, який діє через свої Божественні Особи, Сили, Потуги, чи Аспекти своїх Божественних Проявлень у Космосі. Отже всі Божества Авести є тільки умовно окремими особами чи потугами. В дійсному поглибленому розумінні теології Заратуштри вони є тільки Потугами, Особами, чи Еманаціями єдиного Бога Агура-Мазди. Божества старого, передзара-туштріянського пантеону попали і були гармонійно поєднані са- і ме у такій системі, через свою первісну популярність і міцне закріплення в культі чи то самих медійців, чи інших народів, які були обняті впливом, засягом і законом заратуштріянізму. Але рівночасно була скріплена їх саме метафізично-теологічна характеристика, яка наближувала їх і поєднувала із цілістю системи теології заратуштріянізму. Я теж не тверджу, що це все сталося нараз, без впливів пізніших включень, чи концепцій для сили традиції народньої віри. Отже існуючі як окремі персоніфікації своїх попередніх Потуг, чи З'явищ Всеживучої Природи і Космосу, стали ці старинні Божества тепер Силами, Потугами, чи Проявленнями одного Агура-Мазди. В такий спосіб сталося можливим включення численних Божеств поодиноких народів у всеобіймаючий пантеон Заратуштри і рівночасно це не порушувало його монотеїзму.