І кожен твір — це скарб святий народу
Його життя свічадо і душа.
Тому я бачу щастя зірка сходить
У повістях, симофніях, віршах.
Хто ти, якщо не маєш ти культури,
Не твориш скарбів врізьблених в роки?
Народ творити мусить духу мури,
А не рости, як сонні огірки.
Тому стрічаю я, як перемогу.
Прекрасний твір, який зродився в нас,
Бо до прекрасного мостити скрізь дорогу
Всі мусимо, а не один Тарас.
3. 3.63
ЕТИЧНІ, СОЦІОЛОГІЧНІ І ПЕДАГОГІЧНІ ПОГЛЯДИ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ (Ідеолої ічно-фідософські дослідження)
Дотеперішнє, дуже недокладне, вивчення філософії Сковороди довело до жалюгідних викривлень його поглядів і до неправильної оцінки його значення в історії української духовости і літератури. Що ж говорити про пересічного інтелігента! Він, звичайно, має уявлення про твори Сковороди як про якісь пасивістичні, аскетичні, відірвані від життя концепції, від яких треба тікати скільки змоги далі.
Тим часом погляди Сковороди не тільки випередили на добрих два століття розвиток української духовости, не тільки витримують огненну пробу історії, але й із гідністю репрезентують глибокі етичні цінності українського світовідчування і світогляду.