Сковорода найбільш послідовно в людській історії робить справжні висновки з ідеалістичного розуміння людської істоти. З цього погляду є необхідне зрозуміння і вивчення поняття Сковороди: „Природа", „природа людини" і „згідність з приро-
514
дою". Я вже згадав, що аналіза цього поняття належить до розгляду основних понять філософської системи Сковороди.
Пригляньмося ближче до з'ясування цього поняття самим Сковородою у зв'язку з його соціологічними вченнями.
Бджола і шершень
— Скажи мені, бджоло, чому ти така дурна? Знасш, що плоди твоєї праці не стільки для себе самої, скільки для людей корисні, а вони тобі часто шкодять, несучи замість нагороди смерть. А все ж ви не перестаєте задурманювати себе збиранням меду Багато у вас голів, але вони безмозкі. Видно, що ви нерозумно полюбили мед.
— Ти високий дурень, пане дораднику, — відповіла бджола. — Мед любить їсти і ведмідь. І шершень також його дістає. І ми могли б здобувати його по-злодійськи, як це іноді ваша братія робить, якщо б ми тільки їсти любили. Але для нас незрівняно більша забава збирати мед, ніж його смакувати. До цього ж ми народжені й не перестанемо збирати мед, аж помремо. А без цього жити, навіть серед достатку меду — для нас найжорстокіша смерть.
Значення: Шершень — це образ людей, що живуть із грабунку чужого і народжені тільки на те, щоб їсти, пити й таке інше. А бджола — це герб мудрого чоловіка, що працює в ділі, для якого він народжений.
Багато шершенів нерозумно говорять: для чого оцей, наприклад, студент навчався, а нічого він не має? Навіщо вчитися, якщо не на те, щоб осягнути багатство.
Не думають вони над словом Сіраха: „Радість серця — це життя людини". І не розуміють, що вроджений чин для неї солодке бенкетування. Погляньте на права блаженної природи і навчіться! Спитайте вашого собаки, коли він найвеселіший?
— "Тоді, — він відповість вам, — коли жену за зайцем!" Коли заєць найсмачніший?
— "Тоді, — відповідає ловець, коли за ним вганяю!" Погляньте на кота, що сидить перед вами! Коли він най-
відважніший? Тоді, коли цілу ніч бродить, чи сидить біля нори, і не їсть мишей, хоч зловив їх. Замкніть бджолу серед достатку. Чи не згине вона від туги в той час, коли можна їй літати над квітконосними лугами? Чи є щось більш болюче, як плавати серед достатків і смертельно мучитися без вродженого діла?
Немає нічого болючішого, як боліти мислями, а болять мислі позбавлені вродженого чину. І немає нічого радіснішого,
515
як жити згідно із природою. Солодкий тоді труд тілесний, солодке страждання тіла і сама його смерть, коли душа, його володарка, насолоджується вродженим чином. Або так жити, або так умерти! Старий Катон, чим був мудрий і щасливий? Не багатством, а чином. Тим, що випливає з природи, як видно з книжки Ціцерона "Про старість". Вона одна — це прсмилосерд-на мати і премудра провідниця. Ця преблага будівниця дарує багато неситому, а мало дає тому, хто малим удоволений. Але ж слід розкусити, що значить жити згідно з природою. Це не закон звірячих уд і похотей наших, а Блаженне Єство, що його богослови звуть Трисоняшним. Це воно вічно визначує наперед усякій тварині свою частину для неї і вродженість. Про це Єство сказав старовинний Епікур таке: „Вдячність Блаженній Природі за те, що потрібне зробила нетрудним, а трудне — непотрібним".
А тому, що Бог не має ані чоловічої, ані жіночої статі, але Все є в нім, а Він є в Усьому.
Скільки б разів говорив Сковорода у своїх трактатах, чи навіть байках, про природу і згідність із нею, ніколи не лишає сумніву, що саме він розуміє в понятті, чи радше символі "Природа". Це не зовнішній світ природи з природничих наук, яка оточує нас, це не проявлений світ явищ або „Ершайнунгсвельт", — як сказав би Кант, це внутрішня, невидима метафізичної природи Істота, Сутність чи Єство.
„Трисоняшне Єство", або, як в іншому місці називає Сковорода "Символ Символів", а не біологічний закон "звірячих уд чи похотей" — ось що таке "Природа" у Сковороди.
Це та Божественна Сила чи Істота, що у проявленому світі для нас проявляється, як світ явищ, отже — метафізична основа того світу, що його називаємо зовнішньою природою. -
Не зважаючи на те, що Сковорода так ясно визначає поняття "Природи", не зважаючи на те, що він так емфатично( виразно, з особливим притиском) застерігається проти змішування цього поняття з фізикою чи біологією, — дивним дивом саме у зв'язку із цим поняттям зустрічаємо найбільше непорозумінь, чи викривлень учення Сковороди, зокрема в останніх працях про нього, виданих під матеріялістичним московсько-большевицьким режимом. Діється це головно через тенденцію звести криштально чистий ідеалізм Сковороди до такого чи іншого матеріялістичного викривлення. Викрививши, чи помішавши основні поняття вчення Сковороди, говорять потім про суперечності у творах Сковороди, чи навіть про матеріялістичні тенденції.
516