Выбрать главу

596
ІВАН ФРАНКО — СИН СВОГО НАРОДУ
„Я син українського селянина, що викормився чорним селянським хлібом, працею твердих селянських рук, почуваю себе до обов'язку панщиною цілого життя відробити ці шеляги, що їх видала селянська рука на те, щоб я міг видряпатися на висоту, де видно світло, де пахне воля, де ясніють вселюдські ідеали. Мій український патріотизм, то не сентимент, не націо­нальна гордість, то важке ярмо, яке доля положила на мої пле­чі. Я можу показувати своє незадоволення, можу потихо про­клинати свою долю, що вложила на мої плечі те ярмо, але ски­нути його не можу, другої батьківщини шукати не можу, бо тоді я став би підлим відносно власного сумління. І коли що полегшує мені двигати це ярмо, так це те, що бачу український нарід, як він, хоть гноблений, отемнюваний і деморалізований довгі віки, хоть нині бідний, слабий і безпорадний, але всетаки помалу підноситься, чує в щораз ширших масах жажду світла, правди і справедливости, й шукає шляхів до них. Отже варто працювати для цього народу і ніяка чесна праця не піде на мар­не."


Ця сповідь Франка принесла йому багато терпінь. Підняв­ся крик забріханих фарисеїв, що, мовляв, Франко сам говорить про себе, що він не любить „Руси", — як тоді ще називали Ук­раїну в Галичині її старинним іменем. Він сказав це чужинцям, що з них багато погорджували Україною, мали для неї тільки презирство й усі, як один почуття безмежної вищости. І от Франко скаже слово про себе. І він сказав те слово так міцно і твердо, що проти цього немає ніякої зброї. Звучить у нього сила така потужна, що викличе тільки подив і пошану.
Що ж, не буде Франко перед ними хвалитися. Говорити до них про любов — це звучало б дешевою фразою і сентимен­талізмом. Тим сентименталізмом, що його поборював Франко. Це для нього причина всякої м'якости й слабої волі. Ні, він скаже їм слово тверде й у тій залізній твердості буде його не­похитна сила й віра. Це буде також правда, передумана, гли­бока правда душі, така, що має силу, така, що визволяє, така, що роззброює ворога.
Хай, хай буде цей нарід таким поганим, яким ви його
598