Побачимо, яку важливу ролю в уяві молодої Лесі займе саме оця конспірація.
Пригадаймо собі часи "Старої громади"; це роки 1876-1890; видання "Київської Старини" — це роки 1882-1907. Отже конспірація попередила тут "легальне видання", а не навпаки.
Мірою батьківської піжности Петра Косача хай послужить така подробиця. У глибині садиби Косачів у Колодяжному збудував він для Лесі малий будиночок, що звався "Лесин білий домик". Тут велика вже Леся мала свою святиню творчости, де в часі бурхливих подій і настроїв у Києві чи в інших містах, вона завжди могла знайти священну самоту для своїх задумів і надхнення. Подробиця мало є відома в біографії Лесі, але ж вона вимовно свідчить про те, чим батько був для Лесі, — цей здавалося б тверезо-прозаїчний чи часто іронічйо-саркастич-ний батько. Його студентська молодість була бурхливою й вона не заповідала цього остаточного назовні голови мирового суду В цій молодості пізнав він гурт української провідної інтелігенції та активних громадсько-національних діячів, а в тому числі й Михайла Драгоманова.
Його сестрою була Олена Пчілка, яка стала матір'ю Лесі, її одруження з Петром Косачем відбулося 1868 р. в дерев'яній церковці села Пирогова під Києвом. Ольга Драгомапівна в чудовому народньому уборі гадяцького стилю, в намисті з дукачами, у сап'яйцевих чобітках з мідяними підківками. Звичайно мати стає найдорожчою істотою, але ж маємо тут до діла з історичною постаттю, на той час славною письменницею й жіночою діячкою. Вона теж була загально-українською промоторкою політичного руху. її світогляд без жодного перебільшення можна назвати вже націоналістичним. В історію української літератури входить мати Лесі, як самостійна письменниця, а її головною заслугою буде редагування двотижневика "Рідний Край", а також місячника для дітей "Молода Україна". Цікаво й оригінально читати в листах Лесі, що її мати з титулу її рс акторства у цих журналах виплачувала гонорари для Лесі. Це теж вияв цієї ніжности в родині Лесі, яка оточувала її в молодості.
Очевидно, московські режимові "управителі" літератури не є зацікавлені у видвнгненні постаті Олени Пчілкн на ввесь її ріст. Правда, її шанує еміграційне жіноцтво, але тут іще багато нездійснених завдань. Постать Олени Пчілки, повністю доціне-на Дмитром Донцовим, ще очікує ширшої монографії про неї, і тоді покоління Олени Пчілкн й Лесі стане перед нами в їх титанічній величині.
Материнське призначення Олени Пчілки в житті Лесі зовсім ясне: дати їй високу освіту, найкращу, найширшу як мож-
608
609
на, й рівночасно пробуджуючи й унапрямлюючи її талант, не вбивати його самим вузьким унопрямлюванням, але сприяти вільному розвиткові її власного мистецького й політичного "я". А було це велике "Я" Лесі Українки. Кожна інша постать освіченої і свідомої своїх цінностей матері могла бути й перешкодою або загрозою для змарнування. Олена Драгоманів-Косач-Пчілка, народжена 1849 р., стала матір'ю і старшою сестрою для Лесі, згідно зі своїм призначенням. Леся теж полюбить цю ролю старшої сестри й візьме її з любов'ю на себе, коли сама буде мати три молодші сестри.
В родині збиралися постійно письменники, митці, музики й наша молоденька Лариса виростала та виховувалася в атмосфері, насиченій духовістю й усвідомленим українським націоналізмом. Цей двір, чи місця поселення Косачів у Звягелі, Луцьку, Києві або Колодяжному були одним із важливих вогнищ української літератури й культури та уступали, можливо, тільки домові Лисенка в самому Києві і... саме в домі Лисенка стрінемо Лесю вже на дев'ятому році життя. Але рівночасно Лисенка і Франка стрінемо в родині Косачів.
Треба ствердити, що рівночасно з- українським націоналізмом в родині була живою атмосфера всесвітньої літератури й культури на правдивих її висотах. Сам Петро Косач був напевно скромної думки про себе. В дійсності був він начитаний і добре знайомий з архитворами всесвітньої літератури, хоча й не мав визначного таланту до опановаиня мов.
Петро Антонович Косач виявився зовсім патріярхального гипу чоловіком. Мав шестеро дітей. Ця громадка була нерозлучним товариством нашої Лесі, і їй доводиться дещо ближче приглянутися, бо ж це світ молодої Лесі.
Для ясности почнемо від перечислення. Михайло був старшим братом Лесі. Відомий пізніше в літературі, як Михайло Обачний. В житті Лесі він займе окреме місце. Два роки старший від Лесі буде в її молодості дійсно старшим братом.
Наша Леся, життям якої займемося" в цій праці, народилася, як друга дитина в родині Косачів, дня 13-го лютого 1871 р. старого стилю. Коли додати до цієї дати 12 днів на спізнення старого колендаря, то отримаємо дату, яку подають в історії літератури як 25-го лютого 1871 р.