Здавалося, що це невинна забава у "великих". Було їх дванадцять. Знали вони, що небезпечний час, зовсім як "великі". Мали разом сто років. Обачні люди. (Чи вже тоді Михайло звався "Обачний", чи може від такої ролі у забавах назвали його далі "Обачним"?)
Але'забава розгортається стрімким урвищем вгору.
"...Ще ж до того була в гурті маленька Жанна д'Арк: тоненька, блідолиця, голосочок
629
бринів, немов дзвінок, її очиці
блакитні блискавиці розсипали,
злотистеє волосся розвівалось
мов орифлама. В нас її вважали
за речницю великої снаги.
Вона сиділа в замковій бойниці, 4
неначе в ніші, і навколо неї
було ще досить неба весняного
в тій рамці кам'яній; західне сонце
вінцем її голівку червонило.
Вона держала слово, і багато
великих слів у ньому поміщалось:
братерство, рівність, воля, рідний край...
так, так, те все було".
Так, так, те все було насправді. І чи можна сумніватися, хто у цій "забаві" був Жанною д'Арк? Я не можу уявити собі кращого опису і кращого малюнку молодої Лесі, як оцю картиг ну, чи, по-малярському кажучи, автопортрет, який вона нам намалювала. Складний малюнок. Є там і золото орифами, горію-че золото в полум'ях західнього сонця. І вінець довкола її голівки. Вінець червоний. І найсміливіша із усіх барва. Барва синіх блискавиць, які метали її очі. Так, це все було.
"Ще старість не прийшла, а все минуле не раз мені стає перед очима, і я дивлюсь так пильно, мов боюся, що більш мені не прийдеться побачить того садочка спогадів моїх, що міниться барвистими квітками при світлі мрій, мов при західнім сонці".
Спомини важливі, плекані в душі мов заповіти молодос-ти. її власна віра і програма.
"Яка ж була мета у товариства? "Мета?" — "Великі" вже б не обійшлися без сього слова, ми ж були щиріші: в нас не було мети. Було завзяття, одвага, може навіть героїзм, і з нас було доволі".
"Великі" сваряться за програми, "великі" сваряться за слова чи навіть часом за одне слово. Леся не любитиме ні програм, ні догматизму. Важливіша від усього воля дії, завзяття, одвага, навіть героїзм. Важлива дружність і любов. Почуємо від Лесі науку про любов найвищу. Чесна, справедлива справа знайдеться у коленому часі й кожному столітті. Важливе, щоб
630
між великими словами був... рідний край. Важливе, щоб не бути рабом, важливе, щоб не піддатися ворогові, щоб кинути йому в лице "Убий, не здамся!". Хіба ж не пізнати ворога? Хіба ж є сумнів з ким боротися?
І що варта кожна програма, якщо за нею не буде золотої орифлами надхнення й одваги, а найважливіше таки героїзму Жанни д'Арк. Невже не знав король і лицарі, що їм робити? Кого воювати? Невже треба програми для оборони уярмленої батьківщини від жорстокого наїзду ворога й уярмлення? Ні! Потрібна Жапна д'Арк! Вона, що своїм надхненням засоромить лицарів і поведе їх на здобуття їх уярмленого міста, сама, перша вилізе на драбину, приставлену для настуїту на мур твердині.
А програма?
Програма відваги, революційного чину і навіть крови. "Гартовані ножі" були в тих співах, а в серці у співців була любов до тих "великих", що були малими на бенкеті життя. Летів той спів геть за зубчасті стіни і котився зеленими моріжками до річки, немов хотів поплисти за водою до вбогих сел, що мріли навкруги..."
У програмі була любов і "свячені Ножі". В програмі була відвага і героїзм. У програмі... Лесі Українки.
Ще потрібні будуть... сині блискавиці її "Ритмів".
"Палкими блискавицями, мечами хотіла б я вас виховать, слова! Щоб ви луну гірську будили, а не стогін, щоб краяли, та не труїли серце, щоб піснею були, а не квилінням. Вражайте ріжте, навіть убивайте!"
Така була програма Жанни д'Арк. В її словах будуть вогні й мечі і сині блискавиці, і гнів і любов. Буде на ній лицарська, вимріяна зброя. Буде жертва власного життя. Буде золота орифлама. І буде "крик Прометея". Буде програма Лесі Українки, яка з одного образу родиться, в одному образі вміщається.
Жаіша д'Арк
Жанна д'Арк визволила Францію з ворожої окупації. Жанна д'Арк була мужеською. Воювала мечем у лицарських боях, носила мужеський лицарський одяг і зброю. Жанна д'Арк
631
повела за собою лицарів. Жанна д'Арк перша пнеться на драбину під час облоги міста. Перша виставляє себе під удар ворога. Жанна д'Арк передвіщує королеві перемогу. Що більше, це вона... Жанна д'Арк веде цього короля до тріюмфу.