Страшно, що Леся понад цю прірву пройшла так легко, без бою і без вагання знайшла мудрість і красу у всьому тому, що крилося за мудрістю ідеалізованої постаті дядька Лева чи Лісовика із „Лісової Пісні".
Подібний світогляд, а зокрема розуміння Природи, стріне Леся у романтизмі, головно в романтизмі типу Новоліса.
Все це разом дише високою і чистою поезією. В Ригведі, в українській народній мудрості, в філософії романтизму й ідеалізму, знайде Леся „дійсність" оцього світогляду, а головне світовідчування, в якому уся Природа живе повним життям, хоч і форма і зміст свідомости є тут ріжні від нашого людського світу. Саме зуда'р цих ріжниць показує вона так блискуче у вступі до драми, в розмові Лукаша з Мавкою. Ці ріжниці розвиваються далі у драматичний конфлікт між Мавкою і її світом та світом Матері Лукаша й Килини.
680
Не тут місце на аналізу самої драми. Я вказую тільки на одне із важливих джерел, що мали вплив на формування світогляду Лесі. Вважаю цей факт повністю доказаним так її кореспонденцією, як і самою творчістю, як і врешті тим фактом, що до цього твору вертає Леся під кінець свого життя і викінчує його до друку.
Наближуємося до самих перекладів Лесі із Риґведи.
Отже Менар розвиває далі наведені погляди на численних прикладах і наведеннях із текстів Риґведи, а далі подає щось у роді зразків цілих гимнів чи довших із них фрагментів.
Саме ті наведення переклала Леся.
Не маючи уяви про правдиву форму ведійської поезії, вона вжила достойного клясичного гексаметру, — дуже щасливо, так що із поетичної прози Менара постала правдива метрична поезія перекладів Лесі.
Наведемо, отже, далі ці фрагменти Менара і порівняємо їх із перекладами Лесі.
Думаю, що тепер ані читач, ані дослідник уже не матиме сумніву про те, що у світлі наведеної кореспонденції Лесі і зіставлення текстів, що слідує далі, маємо право рішуче ствердити, що єдиним джерелом для перекладів Лесі Гимнів Риґведи були оці фрагменти Менара, що до їх розгляду приступаємо.
Переклади Лесі Українки і тексти Риґведи
Зачнемо отже від першого із берега тексту Менара: Це буде гимн до Богині Світання. Ми вже знаємо, що в Природі, як її бачила, сприймала і розуміла людина Віри Риґведи, усе є живе і творче. Усе є уосіблене і свідоме. Отже і чудесне Явище Богині Світання є для неї Дійсністю, а саме'Живою дійсністю Проявленого Світла. Ми не здивуємося, що Богиня Світання буде споріднена із іншими Світлоносними і Світло-дайними Істотами, що їх назвали віщуни Богами, або по-санс-критськи: ДЕВАС.
Наведемо текст перекладу Лесі Українки: ГИМНИ ДО РАННЬОЇ ЗОРІ
[R. V. 1, 123] В повіз великий богині щасливої впряжені коні. Всі несмертельні боги посідали в той повіз. Славна з'явилась богиня, живуча в повітрі,
681
з лона темноти з'явилася людські оселі красити. З цілого світу найперша встає вона й шле нам здалека пишні дари. Народилась зоря молодая, новая, будить створіння, найперше приходить на поклики ранні.
В наші оселі несмертна зоря завітала, нашу хвалу прийняла в високостях повітря, вільна, осяйна іде, щедро сипле розкішнії скарби. Наче дівчина струнка, так, богине, ідеш ти хутко на наші поданки. Всміха чись, ти, молодая, линеш раніше від сонця, осяйнсє лоно відкривши. Наче дівча молоденьке, що мати скупала, така ти; бачим блискучу красу твого тіла! О зоре щаслива! Ясно палай! Ні одна ще зоря не була така гарна!
З черги я дозволю собі навести мій переклад цього гамну із санскритського оригіналу за текстом Макса Мюлера із уваженням коментаря Саяни:
Гимн до Богині Уiuac
(Ригведа 1.123.)
Запряжена широка колісниця Жертви, Станули на неї безсмертні Богове. Із теміні встала могутня Добровлада,
Щоб добром сприяти людським оселям. 1.
Скоріше від усіх істот вона розбудилась, Творить Добростан, висока, вседосяжна, Новостворена, всеюна, із висот споглядає.
До нас на утреню прилинула перша. Коли мужам сьогодні ділитимеш блага, Щедро смертним, о Богине, Утро, благородна, — Нехай Всевладний Всеоживитель
Прикличе тут Пречистого Сонце-Бога. 3.
До кожної господи вітає Непоборима, В кожний день приносить свою Слово-Істоту, Всенаново до мети прилітає Блискуча,
Повсеранньо дає нам свої благодаті. 4.
Сестро Благобога, рідна Варуни, Будися найперша, Добромисла Утро! Хай ззаду остане той, що Зло затіяв,
682
Хай переможе колісниця Жертви!
Вгору піднялися пісні, вгору розлили жертви,
Вгору вогні розпламенились.
Дари запроторені в темряві
Виносить вгору Утра на з'яву!
Північ відходить, а День надходить, Стрічаються дві частини Доби, різновидні, Ясність Дня прогнала у темінь Темноту! В полум'яній колісниці появилася Утра!