Выбрать главу

Висока поезія Ольжича — це яскравий прожектор у цю таємну Святая Святих Лицарів України.
Тільки Він, — Дух Світла і Дух Космічної Мислі, — знає скільки його синів і лицарів вмирало за Україну в стані чистої святости.
І навіть у найсміливіших мріях Олега про Сонце Слави, не міг він вимріяти про те, якої Величі і Потуги досягне Нація, коли із своїм споконвічним Ворогом — Автором Зла — зведе свій бій останній.
Разом із нашими братами, що шанують пам'ять Олега Ольжича, Лицарі Ордену Бога Сонця склонюють низько свої го­лови перед Світлою Пам'яттю Лицаря Олега, Святого Борця за Сонце Слави України.
Рівночасно в Пам'яті Лицаря Олега шануємо Великого Передвісника Ордену не тільки в ідеологічних шуканнях, але у безпосередньому здійсненні і борні.
(Із „Зову Ордену" ч.2. за травень 1954 р.)
714
ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ
Різдвяна відозва O.У.H. на Рідних Землях
Віра у велику чисту правду, ясне світло високої ідеї в найчорнішу добу тримає горді людські душі, не даючи їм упас­ти в безодню розпуки і тліну. З неї родяться найвищі пориви й найбільші чини. Це ж струнка нова віра і віра в післанництво своєї землі натхнула українських князів, що молилися, щоб Бог дав їм за Руську землю голови свої покласти і бути причисле-ними до мучеників. Це ж вона, права віра, кріпила кремезне ни­зове лицарство і дала йому силу стати на прю з найміцнішою Отоманською імперією і разити її в саме серце над звированими водами Босфору.
Віра преДків і віра в українську правду натхнула Зиновія Богдана і підняла року Божого 1648 на Польщу буруни Хмель­ниччини.

Великою вірою горів і говорив Шевченко і вона збудила увесь приспаний український нарід до нового життя.
Висока віра, пів століття пізніше, вишикувала Базарських Лицарів над розритою могилою, і їх заповіт, заповіт невмиру­щих 1917-1921 років, зродив усю сучасну визвольну боротьбу.
Чуємо в собі присутність великої і чинної віри. Бачили і бачимо чини наших друзів, що не вагаються в ім'я її наразити і покласти своє життя.
Жива віра, віра, що не спиняється перед жертвами — та, що перемагає. То ж в найчорніший час не покидає нас певність нашого остаточного тріюмфу.
(1943 р.)
В авангарді героїчної доби
Героїчна доба, в передовій стежі якої знайшлася, завдя­ки глибині свого переродження, Україна гряде!
Чуємо її непереможний, могутній хід. Бачимо ввесь без­мір простору, що відкривається людині героїчної духовости.
Через свою експонованість проти найбільш активної ци­таделі старого матеріялістичного світу — Московії, Україна стя­гає на себе головну боротьбу за новий світ і з повноти напру­ження цієї боротьби черпає свою духову міць і своє провідниц-тво.
(Альманах: В Авангарді, 1938.)
715
ТВОРЧІСТЬ ОЛЕГА ОЛЬЖИЧА
Існує мистецтво, що намагається відбивати т.зв. „дійс­ність", тобто існуючий стан зовнішнього світу, відбитий чи за-ломаний у свідомості автора. Воно стверджує чи закріплює існу­ючі норми цінностей, розгортаючи перед нами різноманітну і повнокольорову картину минулого чи сучасного в уяві поета.
Існує інше мистецтво, що творить нові норми цінностей, - мистецтво иродуховлене живим вогнем нового пізнання, но-ного ствердження, нового сотворення світу.
Про таке мистецтво думав Костомарів, коли писав свої і юна про поезію:
„Поезія завжди іде наперід, завжди відважується на сміливе діло, її слідами ідуть історія, наука і практична праця. "
(Костомарів)
Я назвав це мистецтво креаціоністичним. Мистецтво твор­чости, — проявлення Нової Візії Світу і Бога, — мистецтво пророчого натхнення і об'явлення. Мистецтво поетів, що є про­рок.IMII і пророків, що є поетами. Мистецтво віщунів націй і іноді і на, — мистецтво креаціонізму.
Служителі цього мистецтва перестають бути поетами в нашому розумінні цього слова. Вони стають священнослужі після ми Бога і Правди. Свою творчість вони самі окреслюють |М і няіцеїшодіяння:
,,ііящєннодіяв я на ново..." — пише Шевченко у поемі, І п пі він об'являє преглибокі тайни своєї духовости своїм при-і.....нм, що вже за його життя шанували його як дійсного про­рока,
Мистецтво Олега Ольжича є креаціоністичне. Таким є українське національне мистецтво на своїх вер­шинах
Мистецтво Автора „Слова про похід Ігоря", Сковороди,Шевченка, Федьковича, Лесі Українки, Франка, Пачовського, було не тільки об'явленням української національної свідо­мо, ні, але воно цю національну свідомість формувало і твори­мо і і цього мистецтва встає нова свідомість української нації і нона нація.
На таких висотах докопується високе і натхненне дійсіно поезії Олега Ольжича.