(„Світання" ч.4-5, ст.35 -т- Авгсбург 1946)
723
Справді слід ствердити, що це античне і клясичне світовідчування Ольжича є характеристичне для його духовости. В цьому напрямі він ішов разом із братньою душею Богдана Ігоря Антонича, що в своїй „Зеленій Євангелії" цілком свідомо боронить і стверджує оце антично клясичне світовідчування людини.
Джерела філософського думання Ольжича у дуже простій лінії ведуть до Платона і Сковороди.
„ Що вибереш, чи образ бездоганний А чи про-образ для всіх один.
Не треба заглиблюватися у аналізу, іцоб доказати, що маємо тут до діла із архитииами, — або первісними, метафізичними прообразами ідей, що є основою основ плятонської онтології. Прямий зв'язок із божественною творчістю доконується для Ольжича саме через візію цих вічно живих і вічно діючих динамічних джерел космічної творчости у формі живих і активних архитипів Плятона. Ольжич так описує цей процес:
,, Ось сходить, виростає, розцвіта Благословеніє не форми, суті. Одвага. Непохитність. Чистота. Милуйтеся, беріть і будьте, будьте ! "
Життєтворча сила цих ідеалів сходить, виростає і розцвітає благословенням суті, тобто онтологічного змісту, для якого далі форма проявлення є похідною і другорядною, як бездоганний образ, що є відбиттям одного прообразу, тобто архитипу визначеного у філософії Плятона.
Чи треба/отже, доказувати, що світогляд Ольжича — це найчистішої води плятонізм, — оце вічно живе і ніколи не вичерпане джерело усякого європейського ідеалізму.
У всіх можливих значеннях цього слова Ольжич є клясич-ний, — не тільки формальною сторінкою своєї творчости, але стрункістю свого плятонського чи сковородинського світовідчування.
Із відвічного праджерела всіх живучих і творчих ідей Олег черпає ті, що потрібні для сотворення української людини і українського національного світогляду.
Ми наблизилися до суті проблеми. Ми побачили, що шлях до нездобутої вежі української духовости веде через дійсні висоти усього того, що є найкраще і найвище у європейській філософії.
724
І тільки на правдивих висотах всесвітньої думки дасться зрозуміти доглибно творчість Олега.
Його Вежа Духовости — це не тільки поетична метафора, але вічиоживучий символ. Це символ тієї твердині, де всі найвищі і найсвятіші ідеї людства даються не у відбитках, не у образах вже сатворених у світі з'явищ, не у досвідах вже пережитих другими, але в усій безпосередності чистого відчуття і первісної візії.
Це, отже, ніщо інше, як світ божественних архитипів Плятона.
У сфері мітології символами цього світу було вічно зелене Дерево Творчости Світу — Іґдрасіль — або Чаша Вічно Живого Натхнення.
Міг Монсальвату, Твердині і Святині, Що до неї прямували й її шукали, як до свого найвищого Ідеалу всі найхоробріші і найчистіші лицарі Европи, — це є те постійне тло асоціацій-них і ідейних уявлень духового світу Ольжича, що виповнює невисказаний ним зміст його символу Найвищих Веж Духовости.
Це є ті Найвищі Вежі Духовости, що їх хоче здобути у шаленому штурмі Святий Лицар Олег.
До цього штурму хоче він озброїти і вести своїх лицарів. Звідси наголошення Ідеї Вищого Посвячення, як основи для націоналістичного світовідчування. Звідси його наголошення Ідеї Чистої Віри так патетично проголошене у його Різдвяній Відозві. Звідси Ідея Лицарських Чеснот, звідси Ідея Священної Борні і Священномучеництва. Ці всі ідеї зосереджуються в одному преиотужному символі „Найвищих Веж Духовости".
Чудесна Твердиня, в якій зберігається Святая Святих, — Чаша Божественної Сили і Натхнення, Чаша Покликання до Вищого Призначення.
Той сам ідеал і той сам символ розгортає в тому самому часі поет Василь Пачовський у своїй — до сьогодні неоголоше-ній символічній драмі,, Храм Дітей Сонця". Це хрустальний храм на верхогір'ях, де все найкраще і найвище, що досягнула українська нація, живе і горить безсмертною живучістю Святого Ідеалу.
У ярких блискавицях своєї візії Олег побачив нагло і зрозумів, що цей найсвятіший ідеал цілого людства нерозривно поєднаний із героїчною, лицарською і священною борнею українського воїна за Волю і Державу України. ДоКонується психо
725
онтологічна ідентифікація цього найвищого Ідеалу Людства із Ідеалом України, разом із тим її апотеоза.
Увесь той складний, громовинно скорий і потужний процес візії зосереджується у одному творчому акті сотворения символу і міту Найвищих Веж Духовости, що ждуть на штурм тих лицарів, для яких вони призначені. Не маючи змоги про- . вести докладної аналізи, я зарисовую тільки основні концентри тих ідеологічних комплексів, що довкруги Міту Найвищих Веж Духовости зосереджуються.