Выбрать главу

Лицар живе життям цілої нації і цілого людства, високо понад своїм обмеженим маленьким „індивідуальним я". Він зрозумів, переживши вогневу пробу найвищої жертви, що йо­го нова понадособова індивідуальність є справжньою дійсністю. Увійшовши в цей круг, він уже за свого життя відчуває свою безсмертність.
І тут є найглибша тайна і радість Орденської Жертви.
З'явище фізичної смерти, як якогось остаточного фізич­ного кінця без змислу і цілі перестає існувати. Жертвуючи своїм життям, Лицар відчуває повну погорду і перемогу над з'явищем смерти у розумінні темної людини, сповненої біоло­гічним жахом, жагою і забпудом.
Тут можемо перейти до дальшого значення Тризуба.
Після Потрійного Самовідречення і Жертви і у висліді цієї правдивої Жертви отримуємо повну владу над Потрійним Світом.
Тризуб — це символ повної і досконалої Влади над По­трійним Світом Мислі, Почування і фізичної Енергії.
Міра жертви є рівночасною мірою влади над світом. Од­нак мірою чистоти жертви є відсутність прагнення влади над світом.
Аскеза і жертва в цьому значенні — це зосередження мислі, волі і дії для цілей божественної творчости уч трьох світах.
Благословенна хай буде Нація, що вибрала своїм сим­волом Тризуб — Символ Потрійної Жертви і Потрійної Влади.
Здійснення Таємного Зову, заключеного в містиці Три­зуба веде до правдивої Сили Добра і Героїзму, веде до Потуги і Влади в історії Людства і Космосу.
Справді ніодна нація в історії не досягнула такого ве­личного розуміння жертви , і героїзму, як нація українська. Жертва на вівтарі Волі і Правди стається українською націо­нальною релігією.

І хоч жертвам цієї нації здається немає кінця, — гак здається для темного матеріялістичного ока, — то все ж таки ця нація не усумнилася ніколи в доцільності обраного шляху святої борні і жертви за понаднаціональні і загальнолюдські ідеали Волі Народів і Гідности Людини.
773
Переборюючи темні сили у власному лоні, українська на­ція щораз виразніше виявляє себе гідною Великого Символу, що вона його приняла. Хоч приймаючи цей символ українська нація не була свідома його значення, то однак цей символ справді відповідає глибоким утаєним і ще не повністю про­явленим якостям національної душі українського Лицаря.
Безмежна любов до Вас, Лицарі, веліла мені сьогодні об'явити Вам Вашу найглибшу духову природу і Ваше най­вище призначення у Космічній Творчості!
Герої України, ніодна крапля крови свідомо пролита в жертві за священну справу Життя і Волі Нації, не пропала да­ремне. Кожна крапля Вашої шляхетної крови є чудесною животворчою росою, що дає Нації Життя і Надхнення.
Ви вірите в це, Лицарі України, і в цій вірі здійснюється Ваша єдність з Орденом Бога Сонця.
Тому я поділюся з Вами ще глибшим Таїнством Сим­волу Тризуба.
В історії людства постає час-від-часу нова епоха. В історії Космосу нова доба космічної творчости. Ця правда знайшла свій вираз у мітологічному аспекті у міті про Знищення і Розклад Світу перед новим днем Космічної Творчости.
Так сон людини чергується з станом дії і свідомости, подібно уявляли собі віщуни, що існує Ніч і День Космічної Творчости. Ніч — це розклад світу —- пралля, а день — це но­ва доба творчости.
У цьому космічному процесі Тризуб є жахливою збро­єю знищення Космосу. Цією зброєю Сіва запалює всі світи, ко­ли надходить Космічна Ніч, Пралля, тобто розклад світу.
Людське розуміння охоплює несвітський жах і гроза на думку про це космічне знищення.
Той сам Бог Сіва, що є силою Творчости Світу, той сам Бог Сіва доконує його знищення, запалюючи його своїм вогнен­ним Тризубом. Цей міт є ексотеричний, а його таємне, есоте­ричне значення дається тільки справді визволеним, великим духам людства. Це найважливіша проба великого духа.
Я не можу вичерпати в цьому посланні усіх таїнств, зв'я­заних з цією концепцією. Скажу однак слідуюче.
У таємному вченні насправді ніякого знищення світу не має. Те, що називається жахливим кінцем Старого Світу є на­справді рівночасно початком Нового Світу, ще більше радісно­го, досконалого, продуховленого і божественного.
Спопеління Фенікса через Самоспалення означає його чергове народження у вищому крузі і світі. Фенікс встає з сво­
774
ro попелу ще більше живий і свіжий, ніж був перед „смер­тю". Вогонь саможертви очистив його душу і наблизив її до досконалого. Новий його лет це нова доба космічної творчости.