І здоровлю Вас піднесенням руки у знак Тризуба: Хай переможе Дух Просвітитель!
(Володимир) Ордену Бога Сонця
2-го серпня 1953 року.
Народ, який уміє працювати, Не мусить нищити і всіх вбивать. Він може розумом своїм крилатим Все винаходити на світі й здобувать.
Він розумом всі відкриває далі
І відкриттями покоряє світ.
Йому не треба бомб й мечів зі сталі —
Він може розумом себе озолотить.
А в кого розуму нема — живе, з розбою. Корсар-пірат — це вічний галапас. Нічого доброго він не несе з собою, А тільки — смерть і сльози повсякчас.
І цей народ несе саму руїну, Бо пожирає все, мов сарана. Кінець-кінцем і він таки загине, Бо творчого вогню у нім нема.
Народ, в якого — сонцесяйний розум, Є друї ом-братом людям залюбки, Бо він спиняє всі нещастя й грози — Дає усім зціляючі думки.
Дає усім він мудрости скрижалі
І вчить усіх на світі — працювать! —
Щоб люди продуктивними ставали
І без війни могли все здобувать.
777
ДУНАЙ, ДНІПРО І ДНІСТЕР (Порівняльнолінгвістична і філологічна студія)
Вступні завваги про метозу досліду
Загально відомо, що назви рік, а зокрема їх лінгвістичне опреділення відносно їх походження й значення, помагають у науці до визначення, населення, яке дані ріки назвало, а отже — було там поселене на певнову відтинку часу. Якщо ці дані збігаються з подібними висновками з археології, передісторії, чи ранньої історії, тоді вони набирають ваги допоміжних джерел для визначення етнографічного складу населення даної країни на даному відтинку часу.
Каталог назв українських рік дозволяє з легкістю ствердити, що їх етимологія, з незначними виїмками, дається повністю пояснити на грунті української мови, чи теж її старших видів, пов'язаних походженням із первісно-слов'янською мовною спільнотою.
Каталог українських рік є дуже багатий. Він обіймає 2,613 позицій і приблизно 2,600 назв.
Назви рік як: Золота Липа, Цвітоха, Голубиця, Гуска, Смуга, Безодня, Руда, Білка, Жилка, Кропивниця, В'юн, Бистра, Гнилка, Старуха, Вербова, Багата і майже ввесь каталог доказує, що всі ці назви рік є або відразу зрозумілі, або легкі до пояснення у відчутті й мовній системі української мови. Пояснення потрібні тут тільки для чужинців.
Але є теж група назв рік, значення яких однак не дається нам безпосередньо, але вимагає лінгвістичних дослідів. До таких налижить група назв рік як: Дунай, Дон, Дніпро-Бористен, Дністер, Стир, Простир, Стрий, Стрвяж, Стривігор та інші. Етимології цих назв було присвячено значну кількість уваги з боку дослідників, мені здається однак, що поглиблена порінняльно-лінґвістична, а разом із тим філологічна аналіза їх значень, дасть нам деякий матеріял також для датування цих назв принаймні в періодах розвитку мов, а, можливо, аж у їх корінях у прадавній індо-европейській мовній спільноті.
Можливо, що того роду аналіза дасть нам теж деякий матеріял до питання первісного поселення, чи теж колиски індо-европейських народів.
778
Підкреслюю заздалегідь, що говорю тільки про матеріял для можливих висновків, а не про самі висновки, які, очевидно, вимагають куди ширшого матеріялу з ономастики, топографії, фльори і фавни, як теж численних інших ділянок чи аспектів питання іпдо-европейської мовної спільноти чи праспільноти.
Можливо,,одначе, що поглиблена лінгвістично-філологіч-на аналіза з окремим уваженням семантичної сторінки дозволить нам якоюсь мірою наблизитися до більше речевого, ніж у дотеперішній науці підходу до так складного і так спірного питання, як первісне поселення народів, які говорили спільними для них у далекому передісторичному минулому мовами чи діялектами протоіндо-евронейської спільноти.
Зовсім ириродньо, нас цікавить також питання про населення чи нарід, який надавав назви згаданим рікам і який заселював простори сьогоднішньої України та її географічного сусідства. Це питання у високій мірі актуальне для дослідників археології та передісторії України.
Якщо зможемо досягнути у наших дослідах можливо певних наукових вислідів, то був би це вклад у складні досліди чи спроби висновків українських і світових учених у цій ділянці. В літературі предмету знаходжу багато здогадів, непевних висновків, опертих на цілій серії сумнівних здогадів. Тому кластиму наголос на певність, обоснованість і поглибленість досліду, радше ніж на приманливі, далекойдучі висновки із здогадного тільки матеріялу.
Якщо па основі представленого мною матеріялу дозволяю собі на деякі напрямні для висновків, то в цьому місці виразно застерігаюся, що вони мають характер гіпотез, як напрямних для дальших дослідів і праці.
ДУНАЙ
Зачнемо від назви ріки „ДУНАЙ", поскільки саме лінгвістична й філологічна аналіза цієї назви стане для нас основою у дальших дослідах. Питання історичної давности, чи поперед-ньости інших назв вирине в процесі їх вивчення.
За прийнятою традицією шукаємо найстарших записів цієї назви у грецьких історіографів і географів. Це будуть Геро-дот (484-424) і Страбон (64--19), батьки грецької історії та географії.
їхні записи, що відносяться до теренів басейнів згаданих рік, походять, як відомо, і мають своє джерело у факті зустрічі греків із „СКОЛОТАМИ" (по-грецьки: „СКИТАМИ") так у їхній
779
загальній історії, як теж зокрема на терені діяльности грецьких колоній на побережжі Чорного моря.
На вступі нашої аналізи слід виразно та з притиском підкреслити, що дані назви були у грецьких записах сильно геле-нізовані, крім самого факту трудности транскрипції чужих назв у чужих мовах, яку досьогодні відчуваємо. Для ясности я подам відразу яскравий приклад такої геленізації.
Отже, Геродот у своїм описі Скитії подає виразно слідуюче: