ДОЩЕЧКА ЗО, рядки 31-35
Переклад В. ШАЯНА
31. „Якщо буде такий блудень, який
буде улещати Богам і відділювати їх від Сварога
32. такий буде прогнаний із роду тому, що не маємо Богів ріжних. Вишень
33. і Сварог і інші є множественні, яко Бог є один і множественний.
34. І хай не говорять, що маємо Богів много, бо оце
35. Святир іде до нас і хай будемо достойними його."
Я ніде не стрінув такого ясного і рішучого визнання генотеїзму, як саме в тексті Книги Велеса.
Сварог є єдиний, всеобіймаючий. Сварог є єдиний, многопроявний. Сварог є многоіменний.
Він і інші Боги є многоназивні і тисячоіменні.
Вони разом творять Єдину Єдність Всесвіту, Небес, Світу Духів Предків і Невидимого Світу Прав'я.
Ця могутня Всеєдність обнята однією всеобіймаючою стрункою концепцією СВАРОГА, прикметною для Віри наших прапредків.
Закиди, видвигнені проти мене т.зв. „реформаторами" є безпідставні та незгідні з правдою, бо ж кожний мій учень у
134
перших лекціях довідується про генотеїзм як із навчання, так і з численних поем і гимнів.
Звужена і спрощена концепція, що мовляв, вистачить нереіменувати і назвати християнського Бога — ДАЖБОГОМ і ось він вже рідновірний!
Такі концепції мали жиди в добу культу ЯГВЕ і магометани в культі Аллаха.
Завважмо, що навіть християнізм не є монотеїзмом в єврейському сенсі, але ТРИЄДНІСТЮ ТРІЙЦІ. Отже, це теж ге-нотеїз. Закидати нашим предкам примітивний політеїзм — це карикатура і глум над правдою про нашу і інші арійські Віри як Риґведа та Авеста.
ПЕРУНИЦЯ
Дощечка 8, Продовження 3. Рядки 10-18
Переклад В ШАЯНА
10. Летить у Сварзі Перуниця і несе Ріг Слави.
То ж іспиймо його до кута, а кміто 11-. наше маємо відістати від ворогів наших.
А та Перуниця клекоче: Які ж ви Русичі,
12. що проспали свою орю. Ви повинні боротися у цей день. А ось Суря рече:
13. — А де то ви Русовіти і що дієте супроти тих ворогів. І куди будете іти
14. із свого краю? То ж вдаримо у стіну ту і проб'ємо пролом для нас і за наше!
15. А будемо у себе дома ще сьогодні! А кому присудить Перун, той буде їсти в Раю
16. їстива вічні, у Сварозі настояні. Нехай загинемо сьогодні, але ж не маємо
17. іншої дороги, щоб увійти у Вічне Життя. Бо краще бути мертвими, ніж живими бути в неволі
18. на чужині. А то денебудь живе невільник, то краще деспота, що ним потуркує.
(Нажаль, в архівах Володимира ШАЯНА досі не знайдені аналізи текстів та коментарі Дощечки 8, продовження 3, Рядки 10-18. — Вид-во.)
135
МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ У СВІТЛІ КНИГИ ВЕЛЕСА
Дорогі Друзі!
Хай не буде для нікого ніякого сумніву, що наша програма на політичному відтинку покривається із українською національною програмою. Ріжниться вона у відношенні до Віри як теж у відношенні до деяких питань соціології України.
Виринає, отже, питання: „Як же ж буде з Вірою та_з питанням ведійсько-арійського ренесансу?"
Слід, отже, розглянути це питання можливо у популярній формі.
Отже: з непам'ятних часів, які трудно визначити історичними датами, жили на теренах — які трудно визначити докладно — але приблизно на теренах лісостепу України і далі иа південь між річками Волгою та Дунаєм племена, які говорили близькими до себе мовами, зрозумілими для них усіх. Ці мови знаємо тільки із історичних здогадів і називаємо в науці мовами індоєвропейськими. Добре відомо, які із них є сьогодні індоєвропейські, а які ні, за складом форм і словництва. Учені мали здогади щодо їх споріднення, але не пробували встановити точної генеології, себто „метрики" їх народження. Я перший примінив у дослідах принцип еволюції, себто поступового їх творення на основі спеціалізації за народами, чи точніше групами народів.
Мова протоіндо-европейська не була ані санскритом, ані грецькою, ані германською мовою, ані жодною іншою. В санскриті можна відкрити „СПОРІДНЕННЯ", але не тотожність і то не з українською мовою, але із якимсь старинним і нам невідомим ще добре видом „ПРОТОСЛОВ'ЯНСЬКОЇ" мови. Із цієї мови розвинулися чи то похідно, чи рівнобіжно усі слов'янські мови, в тому числі і українська.