достойність „тих рицарів, що в старовіцьких часах Божеству служили і святі єго контини вартували".
PYCOB, Ю.: З езотерики Українського Різдва. Стаття у „Визвольнім Шляху" 4.88, за січень 1955. (З'ясовує питання часу встановлення свята Різдва та його пов'язаність із культом „Дня Народження Непереможного Сонця". Факт добре відомий, хоч-би із Британської Енциклопедії. Однак ця стаття заключає рідкісні ствердження на українському грунті. Поміщенням цієї статті „Визвольний Шлях" здобув одну із численних заслуг для української науки.
КОСТОМАРОВ, Н.: Славянская мифологія, Київ 1847. Це одна із основоположних праць про слов'янську мітологію. Вона була спалена царською цензурою. Це записи із університетських викладів Костомарова із другої половини 1846 року. Ідеї цієї праці мали великий вплив на формування світогляду КИРИЛО-МЕТОДІЇВЦІВ. Праця повинна бути перевидана і перекладена на сучасну українську мову, як один із великих пам'ятників української науки.
АВЕСТА. Із величезної і загально-доступної бібліографії дослідів Авести наводжу тільки ті основні, які мають безпосереднє відношення до предмету дослідів:
DUPERRON, Anqueticlass="underline" Zend-Avesta, ouvrage de Zoroastre contenant les Idees Theologiques, Physiques et Morales de ce Legislateur, les Ceremonies du Culte Religieux qu'il a etabli & plu-siers traits important relatif a l'ancienne Histoire des Perses. Traduit en Francois sur l'Original Zend par... 3 Vols. 4-o, Paris 1771.
KLEUKER, J.F.: Zand-Avesta, Zoroaster's lebendiges Wort etc., nach dem Franzosischen des Herrn Anquetil von... 3 Vols. 4-o, Riga, 1776 etc. (Саме із тим вчасним німецьким перекладом із перекладу Дюперона був знайомий Микола Костомаров. Завва-ги до праці Анкетіль Дюперона, а зокрема численні порівняння і наведення вчасної патристики чинять цей твір одним із основоположних для порівняльного релігіознавства, хоч самі переклади Дюперона не мають сьогодні повної наукової стійности, однак численні його завваги й спостереження давали натхнення й побудження великим ученим і. мислителям, в тому числі Шо-пенгауерові. Знайомість із цією працею свідчить надзвичайно корисно про ерудицію Костомарова.)
Текст Авести:
GELDNER, K.F.: AVESTA, the Sacred Books of the Parsis, Stutgart, 1885-1896.
427
DARMESTETER, James: The Zend-Avesta, translated by. Parts I-III. Sacred Books of the East, Oxford, 1880 etc.
HARLEZ, C. De. : Avesta, Livre sacre des sectateur de Zoro-astre, traduit du texte... Liege, 1875-77, 3 Vols.
WESTERGAARD, N.L.: Zend-Avesta or the Religious Books of the Zoroastrians, edited and translated with a dictionary & Grammar, Vol. 1. The Zend Texts.
Дальшу літературу про Авесту знайдемо у знаменитій монографії: