Дідеріх міг знову сказати: «Мій дім — моя фортеця». Родина, захищена від брудного втручання, розквітала нині ним і яскравим цвітом. За Гретхен, яка народилася в 1894 році, і Хорстом — у 1895 році, з’явився на світ у 1896 році Крафт. Дідеріх, справедливий батько, кожному з дітей, ще до народження, відкривав рахунок, на який вносив насамперед гроші на білизну й люльку для новонародженого та на акушерку. Його розуміння подружнього життя було якнайсуворіше. Хорст з’явився на світ не без труднощів. Коли все закінчилося, Дідеріх оголосив дружині, що якби він був поставлений перед вибором, він без вагання погодився б на її смерть.
— Хоч би як тяжко це було, — додав він. — Але раса важливіша, і за моїх синів я відповідаю перед кайзером. — Жінки існували для того, щоб народжувати дітей, фривольність і легковажність заборонялись, але Дідеріх буй не від того, щоб дозволити їм духовні втіхи і відпочинок. — Ти повинна знати три речі, — повчав він Густу, — дітей, кухню і церкву.
На клітчастій червоній скатертині з державним орлом і кайзеровою короною в кожній клітці, поряд з кавником завжди лежала біблія, і Густиним обов’язком було кожного ранку читати з неї вголос якийсь уривок. У неділю ходили до церкви.
— Цього хочуть нагорі, — поважно говорив Дідеріх, коли Густа ставала дибки.
Як Дідеріх повинен був жити в страху перед тим, хто нагорі, так Густа мусила боятися свого чоловіка. Коли вони разом увіходили до покою, їй належало давати йому дорогу. Діти в свою чергу знали, що мають віддавати їй цю честь, а таксою Менне командували всі. За столом дітям і собаці належало мовчати; Густа по зморшках на чоловіковому чолі маліа здогадуватися, чи то дати йому спокій, чи то, навпаки, базіканням розвіяти його турботи. Деякі страви подавалися тільки Дідеріхові, і в дні, коли у нього був добрий настрій, він кидав шматок через стіл, щоб із щирим сміхом спостерігати, хто його впіймає: Гретхен, Густа чи, може, Менне. Його післяобідній сон часто порушувався нетравленням шлунка; в таких випадках на Густі лежав обов’язок прикладати йому теплі компреси. Переляканий на смерть Дідеріх, стогнучи, заявляв, що напише духівницю і призначить опікуна. Густа не дістане на руки ані пфеніга.