— В чому справа? — поцікавилася вона.
— Ти хто? — без церемоній запитала Бабуня.
Голова обернулася до неї.
— Моє ім’я твоєю мовою не виговориш, жінко, — сказала вона.
— Це мені вирішувати, — заявила Бабуня, додавши: — І не смій звертатися до мене «жінко».
— Гаразд. Мене звуть ВксртГлтл-джвлпклз, — самовдоволено повідомив демон.
— І де ж ти був, коли роздавали голосні? За дверима лишився? — спитала Тітуня Оґґ.
— Отже, пане… — Бабуня затнулася лише на мить, — пане ВксртГлтл-джвлпклз, гадаю, ви хотіли б знати, навіщо ми вас викликали.
— Ти висловлюєшся неправильно, — сказав демон. — Треба казати…
— Помовч. Май на увазі, ми маємо Чарівний Меч та Магічний Щит.
— Радий за вас. Хоча мені вони здаються поперечиною для сушіння і пральною дошкою, — усміхнувся демон.
Бабуня роззирнулася. Куток пральні був завалений трісками для розпалювання пічки, а перед ними стояли великі козли для пиляння дров. Дивлячись демонові в очі, Бабуня щосили опустила поперечину просто на них.
У мертвій тиші дві половини козел гойднулися вперед, назад, і плавно впали на купу трісок.
Обличчя демона лишалось незворушним.
— Вам дозволено три запитання, — повідомив він.
— Чи не відбувається в королівстві чогось незвичайного? — спитала Бабуня.
Демон, здавалося, замислився.
— І не здумай збрехати, — рішуче застерегла Маґрат. — Бо дістанеш щіткою.
— Ви маєте на увазі щось незвичайніше, ніж зазвичай?
— Відповідай уже, — сказала Тітуня. — Мені ноги змерзли.
— Ні. Нема нічого незвичайного.
— Але ми відчули… — почала Маґрат.
— Чекай, чекай, — промовила Бабуня. Її вуста заворушилися безгучно.
Демони були як джини чи професори філософії: якщо ви не формулювали запитання абсолютно однозначно, вони з радістю давали вам абсолютно точну і при цьому цілком беззмістовну відповідь.
— Чи не з’явилося в королівстві чогось, чого тут не було раніше? — навмання запитала вона.
— Ні.
Традиція дозволяла тільки три запитання. Бабуня спробувала сформулювати таке, щоб від нього не можна було ухилитися. Та потім вирішила, що обрала неправильний підхід.
— Що, в біса, у нас відбувається? — уважно добираючи слова, спитала вона. — І не намагайся викрутитися, бо зварю живцем.
Демон, здавалося, завагався. До такого підходу він був не готовий.
— Я протестую проти подібних погроз, — заявив демон, але його голос був просякнутий невпевненістю.
— Ми не маємо часу панькатися тут із тобою всю ніч, — сказала Бабуня. — Нехай такими заморочками бавляться чарівники, а в нас діло горить.
— І кипить, — докинула Тітуня.
— Послухайте, — майже заскімлив демон, — нам же не можна ділитися інформацією без обмежень. Такі правила, ви ж знаєте.
— Маґрат, там у каністрі на полиці є трохи олії для розпалювання, — сказала Тітуня.
— Гаразд, що, коли я скажу вам… — почав демон.
— Так? — підбадьорила Бабуня.
— …ви мене не здасте? — завершив він.
— Ані словом, — пообіцяла відьма.
— Ні пари з вуст, — додала Маґрат.
— В королівстві не з’явилося нічого нового, — сказав демон, — але земля прокинулася.
— Тобто? — спитала Бабуня.
— Земля нещасна. Їй потрібен король, який про неї дбав би.
— Але як… — почала Маґрат, та жест Бабуні змусив її замовкнути.
— То населення тут ні до чого, еге ж? — спитала стара відьма.
Лискуча голова кивнула:
— Схоже, що ні.
— Але що… — почала Тітуня, але Бабуня приклала пальця до її вуст.
Потому вона повернулася і підійшла до вікна, що відкривало вид на запилений цвинтар торішніх мух та крилець метеликів серед густого павутиння. Непевне марево за обмерзлою шибкою свідчило, що, всупереч усякій логіці, світові відпущено ще один день.
— Можеш пояснити, чому це відбувається? — спитала вона, не обертаючись.
Отже, напередодні вона мала справу зі свідомістю цілого краю… Це таки справляло враження.
— Я простий демон. Звіди мені знати? Мені відомо, що відбувається, але не чому і як.
— Ясно.
— Тепер я можу йти?
— М-м-м?
— Будь ласка.
Бабуня випросталася.
— А. Так. Гуляй звідси, — неуважно сказала вона. — Дякуємо.
Голова й не ворухнулася. На вигляд вона була такою ж нездатною рухатися, як готельний портьє, який щойно перетягав на п’ятий поверх півтора десятка валіз, показав усім гостям їхні ванні, збив подушки і перевірив, чи розправлено всі штори.