Учитель пояснив:
— Якщо не знайдеш у собі ґанджу, про що тоді тривожитись, чого боятись?
Сима Ню пожалівся:
— У всіх є брати, тільки в мене їх нема.
Цзися йому сказав:
— Я про це от що чув. Життя і смерть залежать від Небесного веління, шляхетство й багатство посилаються з Небес. Якщо чеснотливий муж поштивий без помилок, увіч-ливо поводиться з людьми за ритуалом, то в межах чотирьох морів кожен буде йому братом. Навіщо тоді йому тривожитися, що в нього немає братів?
Цзичжан спитав про те, що можна вважати розумним. Учитель відповів:
— Коли ані витонченій брехні, ані палкій скарзі не вдається подіяти, то це можна називати розумним. Коли ані витонченій брехні, ані палкій скарзі не вдається подіяти, то це може називатися далекоглядним.
Цзигун спитав про те, в чім полягає управління державою. Учитель відповів:
— Це коли досить їжі, досить зброї і є довіра народу.
— А що з названого можна першим виключити в разі потреби? — спитав Цзигун.
— Можна виключити зброю.
— А що з решти можна першим виключити в разі потреби? — знову спитав Цзигун.
— Можна виключити їжу.
Смерті споконвіку ніхто не може уникнути,
А коли народ не вірить, то не встояти.
Цзи Досконалий сказав:
— У чеснотливім мужеві важлива суть. Навіщо йому ще бути освіченим?
Цзигун заперечив:
— Шкода, що ви, Вчителю, так міркуєте про чеснотливого мужа. Сказаного не наздогнати й на четвірці коней. Без шерсті шкура тигра чи леопарда подібна до очищеної від шерсті шкури собаки й вівці.
Князь Скорботної Пам’яті спитав Ю Жо:
— Як бути? Цей рік неврожайний, і на покриття збитків не вистачає коштів.
Ю Жо відповів:
— А чому б не збирати податок у розмірі лише однієї десятої частини.
— Я тепер збираю дві десятих, і мені їх не вистачає. Як же я обійдусь однією десятої? — заперечив князь.
Ю Жо сказав:
— Як може вам бракувати, коли вистачатиме народу? Як може вам вистачати, коли народу не вистачає?
Цзичжан спитав про те, як піднести чесноту й виявити оману. Учитель відповів:
— Якщо для тебе понад усе важливіша чесність і відданість і ти прагнеш справедливості, то піднесеш чесноту.
люблячи кого-небудь, бажають, щоб він був живий, а якщо ненавидять — щоб помер. Бажати комусь, щоб він був живий чи помер, — це омана.
Князь великий з уділу Ци спитав Конфу-ція про те, в чому полягає управління державою. Конфуцій відповів:
— Хай буде державцем державець, слуга — слугою, батьком — батько і сином — син.
— Чудово! Справді, якщо не буде державцем державець, слуга слугою, батько батьком і сином син, то, хай би навіть у мене був хліб, чи зможу я його споживати? — відповів князь.
Учитель сказав:
— Це тільки Ю, певно, може, не дослухавши позивачів, щось вирішувати!
Цзилу одразу, не відкладаючи, виконував обіцяння.
Учитель казав:
— Я розбираю позови не гірше за інших, але треба, щоб позовів не було.
Цзичжан спитав про те, в чім полягає управління державою. Учитель відповів:
— Коли керуєш, забудь про спочинок.
А виконуючи доручення, будь чесним.
Учитель сказав:
— Чеснотливий муж, опановуючи всю вченість, теж може межу не перейти, якщо стримуватиме себе правилами ритуалу.
Учитель сказав:
— Чеснотливий муж сприяє тому, щоб у людині перемагало все, що є в ній найкращого, а не погане. Мала людина сприяє іншому.
Доброчинний із Молодших спитав Кон-фуція про те, в чому полягає правління.
Конфуцій відповів:
— Правління є виправляння.
Хто ж насмілиться не виправитися,
Коли виправитесь ви самі?!
Доброчинний із Молодших був стурбований збільшенням крадіжок і спитав поради в Конфуція.
Конфуцій відповів:
— Коли самі будете помірні в бажаннях,
Не погодяться красти й за нагороду.
Доброчинний із Молодших, розмовляючи з Конфуцієм про управління державою, спитав:
— Що, коли страчувати безпутних заради зближення з тими, в кого є путь?
Конфуцій відповів:
— У ваших руках кермо, навіщо ж вам страчувати? вам варто лише захопитися самому добрими ділами, і весь народ умить запрагне всього доброго. У доброчинного мужа чеснота — вітер, а в малих людей вона — трава; схиляється трава за вітром.