Цзичжан спитав:
— Яким має бути учений муж, щоб його можна було називати видатним?
— А що, як на тебе, означає «видатний»? — спитав Учитель.
— Завжди бути уславленим у країні, завжди бути уславленим у родині, — відповів Цзичжан.
Учитель заперечив:
— Це прославлений, а не видатний. А видатний нехитрий і щирий, він любить справедливість, усвідомлює те, що йому кажуть люди, і вивчає вираз їхніх облич, турбується про те, щоб поставити себе нижче за інших. він неодмінно буде видатним у країні і видатним у родині. а кого прославляють, той зовні проявляє людяність, а чинить усупереч їй, і так живе, не знаючи сумнівів. От він і буде неодмінно уславленим у країні й уславленим у родині.
Фань Чі, супроводжуючи вчителя на прогулянці біля вівтаря Дощу, сказав:
— Насмілюся спитати, що означає піднести чесноту, очиститися від погані й виявити оману?
Учитель відповів:
— Яке добре запитання! Хіба не піднести чесноту, якщо зважати більше на діло, аніж на його результат? Хіба не очиститися від погані, якщо стати до бою з поганим у собі і не торкатися поганого в інших? Хіба не звідати оману, якщо через короткий спалах гніву забути себе і своїх близьких?
Фань Чі спитав про те, що таке людяність.
Учитель відповів:
— Це любов до людей.
Фань Чі спитав про те, що таке знання.
Учитель відповів:
— Це знання людей.
Фань Чі не зрозумів. Тоді Учитель пояснив:
— Якщо поставити чесних над безчесними,
То можна всіх безчесних зробити чесними.
Фань Чі пішов і, зустрівшись із Цзися, сказав:
— Я тільки що був у вчителя і спитав його про те, що таке знання, а він відповів: «Якщо поставити чесних над безчесними,
То можна всіх безчесних зробити чесними».
Що це значить?
— Прекрасно сказано! — відповів Цзи-ся. — Коли Шунь правив Піднебесною і вибирали з натовпу, то висунули Гао Яо, і всі, хто не був людяним, віддалились. Коли Тан правив Піднебесною і вибирали з натовпу, піднесли І Іня, і всі, хто не був людяним, віддалились.
Цзигун спитав про те, що означає бути комусь другом. Учитель відповів:
— Будь чесний із ним, коли даєш йому пораду, і спонукай до доброго. Але якщо він не слухається, то не наполягай, щоб не бути приниженим.
Учитель Цзен сказав:
— Чеснотливий муж заводить дружбу за допомогою своєї ученості, а дружба допомагає йому ствердитися в людяності.
Глава 13. Цзилу
Цзилу спитав про те, що означає бути правителем.
Учитель відповів:
— Спонукай до сумлінності своїм прикладом.
Коли Цзилу попросив дальших пояснень, Учитель сказав:
— Не знай відпочинку.
Чжунгун став управителем у Молодших і спитав про те, що значить бути правителем.
Учитель відповів:
— Будь взірцем для своїх підданців, не винуй за малі провини, висувай достойних і здібних.
— А як упізнати достойних і здібних, щоб їх піднести? — спитав Чжунгун.
Учитель відповів:
— Піднеси тобі відомих,
А тих, кого не знаєш, —
Чи інші відкинуть?
Цзилу сказав:
— Вейський володар жде Вас для справ правління. З чого Ви почнете?
Учитель відповів:
— Треба виправити імена.
— Ви так вважаєте? — заперечив Цзилу. — Це надто заумно. Навіщо їх виправляти?
Учитель відповів:
— Який ти неосвічений, Ю! Чеснотливий муж, напевно, промовчав би, почувши те, чого не розуміє. Адже якщо не підходить ім’я, то недоречне його тлумачення; якщо ж недоречне тлумачення, не може бути успіху в справі; а без успіху в справі не квітнуть ритуал і музика; але якщо ритуал і музика не квітнуть, то покарання б’ють мимо цілі; а коли покарання б’ють мимо цілі, народ бентежиться. Тому все, що називає чеснотливий муж, завжди можна розтлумачити, а що він тлумачить, завжди можна виконати. Чеснотливий муж лише уникає в тлумаченні недбалості.
Фань Чі попросив навчити його хліборобства.
Учитель відповів:
— Мені не зрівнятися в цьому з селянами.
Фань Чі попросив навчити його обробляти город.
Учитель відповів:
— Мені не зрівнятися в цьому з городниками.
Коли Фань Чі вийшов, Учитель сказав:
— Яка ж мала людина, Фань Сюй!