З Учителем не можна зрівнятися, як не піднятися по сходах на Небо. Якби Учитель був головою уділу чи родовитої родини, то, кажуть, почни він ставити — і стояли би, почни вести — і йшли б, почни творити добро — і збирались би, почни спонукати — і були б у гармонії. Його за життя прославляли б, а після смерті стали б оплакувати. Як можна з ним зрівнятися?
Глава 20. Яо сказав
Яо сказав:
— О! Ти, Шунь! За наступністю, установленою Небом, вибрано тебе. Держись певно непорушної середини. Якщо народ у межах чотирьох морів буде при злиднях, то благословення Неба назавжди тебе покине.
Шунь дав таку ж указівку і Юю.
Тан сказав:
— Я, нікчемний Аюй, насмілююсь принести в жертву чорного бика і з трепетом доповідаю Беликому Бладареві, що не смію милувати злочинників і прикривати Твоїх, Бладарю, слуг; хай Твоє серце саме зробить вибір. Якщо я винен, не карай інших; якщо винні інші, то за них мене піддай карі.
Чжоуський дім одарював щедро, і стали багатими хороші люди.
«Хоча є близька родина, їй не зрівнятися з людьми, що мають людяність. Якщо винен народ, його вина на мені одному».
Він здійснив перевірку мір довжини, об’єму, ваги, відновив відкинуті посади, і урядові розпорядження стали всюди дієві. Він відродив загиблі уділи, загаслі покоління, підніс тих, кого несправедливо відкидали, і всі прості люди Піднебесної радо виразили йому свою покірність.
Чому він приділяв особливу увагу, то це простим людям, забезпеченості харчами, обряду трауру й жертвопринесенням.
Великодушність підкоряє всіх, правдивість викликає в людей довіру, кмітливість дозволяє досягати успіху, а безсторонність утішає.
Цзичжан спитав Конфуція:
— Які умови участі в правлінні країною?
Учитель відповів:
— Якщо ставитися з шанобливістю до п’яти чеснот і усувати чотири вади, то можна брати участь у правлінні.
— Що значить п’ять чеснот? — спитав Цзичжан.
Учитель відповів:
— Чеснотливий муж, виявляючи милість, не має витрат; не викликає злості в людей, коли змушує їх трудитися; його бажання несумісні з жадобою; він повен величності, але чужий зверхності; він грізний, але в ньому нема люті.
— Що значить: «виявляючи милість, не мати витрат?» — спитав Цзичжан.
Учитель відповів:
— Чинити добро народові, використовуючи все те, що йде йому на краще, — чи це не милість, що не вимагає витрат? Якщо для людей, яких примусили трудитися, вибирати працю по їхніх силах, то в кого з них виникає злість? Коли прагнуть людяності і досягають її, звідки може взятися жадібність? Чеснотливий муж не сміє проявити зневагу, чи має він діло з численним чи нечисленним, великим чи малим, — чи це не величність без погорди? Чеснотливий муж носить належним чином шапку і вбрання, його погляд повен гідності, він такий переконливий, що люди, дивлячись на нього, тремтять, — чи він не грізний без люті?
— Що значить чотири вади? — спитав Цзичжан.
Учитель відповів:
— Страчувати тих, кого не наставляли, значить бути жорстоким; вимагати виконання, не попередивши заздалегідь, значить проявляти насилля; зволікати з наказом і при цьому вимагати негайності значить завдавати шкоди; і в будь-якому разі скупитись, наділяючи чимось людей, значить чинити казенно.
Конфуцій сказав:
— Не знаючи Повеління Неба, не зможеш бути чеснотливим мужем.
Не знаючи ритуалу, не зможеш ствердитися.
Не розуміючи сказаного, не зможеш розібратися в людині.