— І пильнуйте себе.
Посміхнувся і додав:
— Особливо від друзів.
Вона теж посміхнулася.
— Мої сестри, насправді моя старша сестра, яка мені більше, ніж мама, може підтвердити все, що я вам розказала.
Ірма махнула йому рукою, доки він сідав у автівку. Він не махнув у відповідь.
Поглянув у дзеркало заднього огляду й увімкнув двигуна.
Вона не дивилася услід.
Обоє роздумували про те, що жоден із них не згадав про їхню попередню зустріч. Ані те, що тоді, два повних роки тому, одне до одного зверталися на «ти».
Бахур Дамір також махнув Касумичу, як махав кожному, хто ішов геть. Той не махнув йому вслід, і Дамір почав ногою шкрябати по огорожі.
— Бахур, вже мені до хати, застудишся, ше з тобою буду мала гризоту. Тільки би денервував мене.
Бахур послухався Циліки і, ведучи мізинцем лівої руки по стіні будинку, дійшов до входу, притримався обома руками за короткі перила, піднявся східцями, минув передпокій і увійшов до своєї кімнати. Визувся і скинув шкарпетки.
Ціле пообіддя сидів на ліжку і босими ступнями намагався торкнутися підлоги. Хитався. Від цього йому було трохи легше, але не надто, і він усе ж мусив знайти свою точку заспокоєння. Підібгав під себе ноги, сів на них і міг собі хитатися і спокійно шукати свою точку. Сколота голкою й олівцем замальована крапочка на стіні була насправді чудовим рішенням: сантиметрів сорок над узголів’ям, не занадто низько, не занадто високо, але помітна з будь-якого кутка кімнати. Заспокоювала його. Зараз він її уважно розглядав і через хвилин десять відчув, що йому більше не треба ні хитатися, ні витріщатися на неї.
Справді був спокійним. Відвернув погляд від точки на стіні і почав дивитися крізь штору, узвичаєно лічачи мереживні кружальця, через які око мусило пробитися, аби поглянути крізь шибу. Йому це вдалося. На металевій огорожі помітив голуба, який давав відпочивати то одній, то другій червоній лапці. Відновлюючи рівновагу, він похитувався, як і бахур, і це в бахура викликало посмішку. Навіть здалося йому, що птах подумав про настання зими і голубів узимку, які будуть сідати на ту саму огорожу і гріти лапки на власному животі, навперемінно втягаючи і витягаючи їх.
Думки у нього були зимові, йому стало холодно і він натягнув ковдру на ноги.
Із кухні їхньої хатинки долинали звуки: Циліка товкла каструлями і згадувала Матір Божу, чути було, як чоловік зрілого віку зріло кашляє і як хтось старечим голосом погрожує незнайомцям:
— Я зв’яжуся, а вас вода віднесе. Байстрюки прокляті, вас всіх Сава віднесе!
На ту погрозу ніхто не відізвався і ніхто не відчув, що хатинка змерзлякувато здригнулася.
Давидова мама постійно поглядала на годинника на екрані свого комп’ютера. Сьогодні її закидали роботою. Так то воно є, коли працюєш у банку. Рівно о дванадцятій, коли вона вже подумала, що їй вдасться вислизнути, — об’єднати обід і випросити трохи вільного часу, щоб нарешті піти до Давидової психологині, — зайшли колеги з тортом, квітами і печивом, заспівали «Нарру birthday to you, happy birthday to you», вона з нижньої шухлядки вийняла вже приготовану пляшку шампанського і тоді зрозуміла, що й сьогодні пропустить домовлену зустріч. Знала й те, що повернеться додому пізніше, ніж передбачала, бо найближчих колежанок змушена буде після роботи додатково запросити до кав’ярні. А було важливо, було справді важливо сьогодні бути більше з Давидом, помиритися з ним, відсвяткувати у свій спосіб її день народження. Вирішила йому все-таки подарувати саме на свої уродини нового мобільного телефона, через який почалася сварка два дні тому. «Осел впертий, вже два дні втратив». Завжди вона попускає. Повернеться додому, на вулицю Малу, після сьомої вечора і не застане нікого. Ні Іти, ні Ірми, ні Давида.
У квартирі нареченого Ловро Славичека Іта завершувала підготовку до весілля.
— Ловрик, перестань рахувати. Та мені все одно, скільки коштує, один же раз женимося. Візьми список і спочатку викреслюй те, шо ми вже купили і за шо заплатили: печиво, трояндочки, листочки з цукру і марципанів, цукрові сарни, грибочки і фрукти, срібні, золоті і кольорові перли, мереживо і мереживні серветки під тарілки, паперові серветки, скатерки, запрошення, номерки на столи, подушечки для обручок, браслети з квіток для дружок і свашок, чохли для стільців, банти для церкви, гірлянди і кульки прикрасити браму і вхідні двері хати і Задруги, кришталь на стіл. Переходь до другого списку з лахами! Спочатку моє: позичили весільну сукню, фату, хутряне болеро, рукавички до ліктів, босоніжки з кришталиками, прикраси для волосся, декольте і рук. Купили: мереживні танга, шовкові панчохи з поясом. Тепер ти! Позичили: тільки смокінг. Купили: сорочки, краватку, штани, шкарпетки і мешти. Далі, купили і повністю оплатили: обручки, вино і ракію для домашньої забави в тебе і в мене. Тепер запиши знизу! Ше треба оплатити: торт, прикраси на машину, прикраси для церкви, квіти для декорування залу і столів, прикрашання подвір’я і хати, меню з тисненими іменами молодят, чохли для компакт-дисків, макіяж в візажиста, фриз’єрка, манікюр з розписом нігтя, на який буду натягати обручку, церква плюс ксьондз, який прийде благословити вечерю. Дали аванс за зал. Не дали авансу, бо оплатимо карткою таке: прикрашання приміщення і стін світлодіодним освітленням, спеціальні світлові ефекти, озвучення. Оркестр оплачують твої і мене не цікавить, скільки це коштує. Фотографа і DVD оплачує дружба.