Він входить у раж і починає у своєму стилі витончено жартувати: «Добкін-жопкін, Тігіпко-бібіпко, сині баклажани-регіонали, червоножопі павіани з КПУ» і так далі.
У Черкасах Луценко цього вже не каже. Мабуть, йому зробили зауваження. Або зважає на інтелігентнішу аудиторію обласного центру.
Люди слухають уважно й серйозно, однак без надмірного ентузіазму. Частина чоловіків на деякі репліки навіть невдоволено гукає «Бу!» Але організатори все одно дотримуються пафосної драматургії.
Снайпер Петро
Порошенко заходить на сцену не ззаду, а йде крізь натовп, по-тискаючи руки. Його охороняють принаймні з десяток охоронців. Саме такий прийом 10 років тому використовували в кампанії «месії» Віктора Ющенка.
— Подивіться на себе, які ви красиві, — починає зі сцени Порошенко. Знову ідентично з Ющенком 2004 року.
Образу «месії», як у 2004-му, нині нема, але люди хочуть знайти хоч якусь надію. Жінка з вогняним волоссям дзвонить по мобільному, каже комусь: «Ось, послухай», — і простягає телефон у бік колонок.
Утім, масової ейфорії нема. Порошенко зриває овації лише раз, коли зачитує записку «від народу» про уманську міліцію — бандитів у погонах.
Кандидат починає з новин АТО на сході. Захоплюється патріотизмом жінок, які розігнали блокпост сепаратистів у Краматорську. Розповідає про «снайпера Петра, у якого нема патронів», і тут же обіцяє це виправити.
Як шокувати провінцію
А вже поміж іншим Порошенко представляє й інші пункти програми «Жити по-новому».
— Яка середня зарплатня в Умані? — питає кандидат.
Із натовпу звучать цифри:
— Тисяча! Тисяча триста!
— А знаєте, яка на «Рошені»?
Люди несміливо здогадуються:
— Три тисячі? Чотири?
Нарешті хтось найсміливіший кричить:
— П’ять!
Петро Олексійович шокує уманців:
— Сім тисяч гривень!
Мовляв, чому на «Рошені» таке можливо, а в Умані — ні? До речі, «після обрання» він обіцяє продати весь бізнес, «окрім 5 каналу».
Наприкінці кожного мітингу на сцену виходить дружина кандидата й матір чотирьох його дітей — мініатюрна Марина Порошенко. В Умані розчулені бабусі кричали їм «Гірко!», але Порошенко знітився: «Це ж не весілля». Й тільки обійняв дружину.
Після мітингу іноземні журналісти звіряють свої враження. Москвичка з «Франс-прес» вагається:
— Как-то не хватает в его речах... ммм... перца?
— Пороха, — підказують їй, але москвичка-іноземка не розуміє, чому українська перекладачка з Le Monde регоче.
Зовсім новий
Попри відсутність пороху, люди тягнуться до Порошенка, вважаючи його «новим». Це ключовий епітет, яке вживають практично всі, кого я питаю.
— Якось довіряю йому. А там час покаже. А Тимошенко себе вже показала, — каже 73-річний Василь Михайлович.
48-річний Микола, який чекав на Порошенка з пропозиціями, бо «особисто його знає»:
— Порошенка ж визнають у світі. Правда ж? Єдине, що я хочу в нього запитати: чого така слаба у нього команда?
— Порошенко — единственный достойный кресла президента, — дуже чітко висловлює думки 27-літній Влад. — Он много сделал для Майдана и для Украины. А Тимошенко — ни в коем случае. Это — тот же Янукович. Та же власть.
Але з Владом проблемка. Влад сидить із десятком хлопців у затінку ялини за квартал від мітингу в Черкасах, поряд з автобусами, якими привезли прапороносців. Влад схожий на десятника прапороносців.
— Хлопці, ви звідки? — питаю у рядового.
— З Черкас. А ви думали — «тітушки»? Та нас всігда автобус з роботи розвозить. А оце всі разом захотіли подивиться на мітінг.
Тим часом на мітинг дивляться й батьки з дитячого майданчика через дорогу, і випадкові перехожі, які не визначилися.
— Ти за кого будеш? — питає один молодий перехожий іншого. Той непристойним жестом показує, що йому байдуже, й товариш лізе до нього обійматися на знак солідарності.
Артем Чапай, Insider 22 травня 2014
25 мая в Украине прошли внеочередные выборы президента. В отдельных районах Донецкой и Луганской областей избирательные участки не открылись в целях безопасности. На выборах с 54,70% победил Петр Порошенко.
Життя на кордоні війни і миру
І це ще не все
— Поїзд через Сватове не йде, — одного за одним ошелешує пасажирів провідниця вагону.
— А чого?
— Ви шо, з Луни свалилися? Там война!