Ян Ке спробував обома руками посунути вперед цю величезну споруду, однак вона не зрушила з місця ні на волосинку, мов велике дерево з метр завтовшки. І хоча воно стояло в воді, однак його коріння переплелося, мов у старого фікуса, і глибоко вросло в дно озера. Структура гнізда була невідомою Яну, і тільки ретельно його промацавши його, він зрозумів, як лебеді його побудували: вони спочатку обрали ділянку очерету, стебла якого були найбільш грубі й гнучкі, потім, використовуючи ці грубі стебла як каркас, почали знизу переплітати їх іншими стеблами так, ніби плели кошик, і так догори — шар за шаром. Ян Ке здогадувався, що спочатку лебеді сплели перший шар дуже щільним, потім вони вдвох стали на нього, щоб своєю вагою притиснути цю основу гнізда під воду, після чого почали плести наступний шар і його також притисли, і так далі, аж поки гніздо не почало виступати над водою. Ян Ке спробував виміряти глибину лопатою — було приблизно півтора метра. Отже, якщо додати ще два метри основної частини гнізда, що виступала над водою, то його висота в цілому становила майже чотири метри! У пташиному царстві це, напевне, слід вважати будівельним проектом особливого рівня!
Зрілий очерет схожий на бамбук — він гнучкий і гладенький, і до того ж не гниє. Ян Ке одного разу на осінньому пасовищі знайшов стару криницю, якій було років сім-вісім, коли він у неї спустився, то помітив, що підкладені на її дно жмутики очерету проти проникнення піску ще не згнили до кінця. Тепер Ян Ке спробував поворушити лопатою основу гнізда під водою — вона справді була великою й міцною.
Тож коли основа гнізда показалася з води, лебедина пара почала шар за шаром зводити колону. Ян Ке зауважив, що вертикальні й горизонтальні «лози» в цій грубій колоні були переплетені дуже щільно й густо, ніби це справді величезний кошик без порожнини всередині. Коли до верхівок очерету залишалося близько одного чи, плести колону припинили, а вертикальні стебла каркасу загнули назовні, так що вони оточили гніздо, мов перила і з’єднали його в єдину площину з навколишнім очеретом. Ян Ке підколупнув колону лопатою, а потім копнув носком свого чобота, щоб пробити щілину, в яку можна буде поставити ногу, після чого обережно піднявся вгору на два чи і нарешті побачив «пологовий будинок» королеви птахів. Дно гнізда було схоже на мілку тарілку, зовсім не таке, як у звичайних птахів, гнізда яких схожі швидше на глибокі тарілки; усередині воно було вистелене тонким очеретяним листям, пір’ям і пухом, тож виглядало приємно й затишно.
Ян Ке спустився на пліт і, закинувши голову, довго насолоджувався виглядом лебединого гнізда. Виявляється, лебедина пара розумна й працелюбна. Ці птахи глибоко обізнані в естетиці та механіці будівництва! Монгольський степ — це рай для рідкісних птахів, а також королівство сильних і розумних, у ньому приховано дуже багато дивовижних скарбів, якими не дано насолоджуватися хліборобам. Поступово Ян Ке відкрив й інші переваги цього лебединого гнізда — його звели на верхньому кінці очеретяного острівця, де завжди віяв вітерець, тож тут було сухо й прохолодно, а також відкривався широкий краєвид; тут птахи почувалися під охороною зеленої запони із ніжних очеретяних верхівок і не відчували смороду старого й гнилого очеретяного листя, що плавало у воді. А в середині літа тут можна було сховатися від комариних зграй, що купчилися в очереті, а також від підступних водяних змій. А коли тут вилупиться пташеня, то воно, тільки відкриє очі, і вже зможе побачити блакитне небо й білі хмаринки. Восени, коли тут стає прохолодніше, ще до відльоту лебедів у теплі краї, вони можуть ховатись у пухнастих, мов сніг, очеретяних волотях. Тож як би далеко не полетіли великі чи малі лебеді, хіба вони можуть забути свою, таку прекрасну й романтичну, батьківщину?
Повіяв слабкий вітерець, і очерет по всьому озеру захитався, тисячі його голівок схилилися до води. Однак лебедине гніздо залишалося велично-непорушним, ніби імператорський трон, перед яким схилилися тисячі підлеглих. Гордовиті лебеді неодмінно мають бути птахами, що літають найвище в світі, однак Ян Ке і не думав, що в степу, де немає жодного великого дерева, гордовиті лебеді залишаться гордовитими, навіть більше, ніж степові орли, які збільшують висоту своїх гнізд, будуючи їх на піках високих гір. Ян Ке бачив більше десятка орлиних гнізд на гірських вершинах, і це вщент зруйнувало його колишнє містичне схиляння перед ними: хіба це гніздо — просто якась купа хмизу й декілька шматків подертої овечої шкури?! Воно було таким грубим і примітивним, що нагадувало звичайну підстилку жебрака на вулиці.