Утворилася довга пауза.
– Іване, – почав я нарешті. – Вибач менi за цей гидкий вчинок з грошима.
– Перестань! – перебив він. – Якби не ти, де б я був зараз? Ти – лікар, справжній лікар! – він схопив мою руку і стиснув її так, що я ледве не крикнув від болю.