Отож одній молодій, але вже кілька років заміжній дамі сниться: вона сидить зі своїм чоловіком у театрі, і одна половина партеру зовсім вільна. Чоловік розповідає їй, що Еліза Л. зі своїм нареченим теж хотіли прийти, але їм дісталися б уже тільки погані місця, три за один флорин і п’ятдесят крейцерів, і, звісно, вони їх не взяли. Дружина відповіла чоловікові, що, на її думку, ті знайомі небагато втратили.
Ось перше, що повідомила нам сновидиця. Привід до сновиддя згадано в самому його явному змісті. Її чоловік справді розказував, що Еліза Л., їхня знайома десь такого віку, як і вона сама, недавно заручилася. Сон — реакція на це повідомлення. Ми вже знаємо, що при багатьох сновиддях можна дуже легко вказати на певну подію напередодні, яка стала спонукою для них, і сновидець без труднощів часто сам простежує цей зв’язок. Такого ж роду інформацію сновидиця сповістила й з приводу інших елементів явного сновиддя. Звідки, приміром, подробиця, що одна половина партеру була незайнята? Це згадка про реальну подію, яка сталася минулого тижня. Вона надумала піти на театральну виставу і завчасу замовила квитки, так рано, що їй довелося ще й доплачувати. А прийшовши до театру, побачила, що її тривоги були даремні, бо одна половина партеру майже порожня. Вона не спізнилася б, купуючи квитки навіть у день вистави. Її чоловік не проминув нагоди поглузувати з неї через таку поквапність. Звідки походить один флорин п’ятдесят крейцерів? Із зовсім іншого контексту, що не має нічого спільного з попереднім, але знову-таки зі звісток минулого дня. Її зовиця дістала в подарунок від свого чоловіка сто п’ятдесят флоринів і, дурепа, притьмом побігла до ювеліра й викинула всі гроші на якусь прикрасу. Звідки три? Про це вона нічого не знає, якщо тільки не зважити на одну з її асоціацій: наречена, Еліза Л., лише на три місяці молодша від неї, тоді як вона сама вже майже десять років заміжня. А безглуздість купівлі трьох квитків, коли потрібно два? На це вона нічого не відповіла і взагалі відмовилась подавати дальші асоціації й довідки.
Однак у тих нечисленних уже поданих асоціаціях так багато матеріалу, що його досить, аби можна було відгадати латентні думки сновиддя. Нашу увагу привертає факт, що в твердженнях сновидиці не раз з’являються посилання на час, які й становлять те спільне, що об’єднує весь матеріал. Про квитки до театру вона подбала надто рано, поквапилась, тож мусила доплатити. Зовиця також поспішила віддати свої гроші ювелірові за якусь прикрасу, вона немов змарнувала щось. Якщо поєднати отак наголошені «надто рано», «поквапилась» із спонукою до сновиддя — звісткою, що всього на три місяці молодша від неї подруга тепер усе-таки знайшла собі пристойного чоловіка, і з лайливою критикою на адресу зовиці, мовляв, безглуздо так квапитись, то перед нами майже мимоволі постає споруда латентних думок, украй перекрученим замінником яких стало сновиддя:
«З мого боку було справжнім безглуздям так квапитись із заміжжям! На прикладі Елізи я бачу, що й пізніше могла знайти собі чоловіка». (Поквапність зображується через турботу сновидиці про театральні квитки і через куплену зовицею прикрасу. Замінником заміжжя виступають відвідини театру.) Такою, певне, була провідна думка, хоча ми, либонь, могли б посуватися й далі, проте з меншою певністю, бо аналіз у цих місцях мали б підпирати твердження сновидиці: «Я б у сто разів краще витратила ті гроші!» (Сто п’ятдесят флоринів у сто разів більше, ніж півтора.) Коли замість грошей поставити посаг, це означало б, що чоловіка купують за посаг; отже, як прикраса, так і погані місця в театрі стояли б замість чоловіка. Ще бажанішим було б установити зв’язок між елементом «три квитки» і чоловіком, але так далеко наше розуміння ще не сягає. Ми лише з’ясували, що сновиддя виражає зневажливу оцінку її власного чоловіка і жалі, що вона так рано вийшла заміж.
Як на мене, ми, певне, радше заскочені і збентежені цим першим результатом тлумачення сновидь, ніж задоволені ним. Надто багато нового впало на нас — більше, ніж ми поки що здатні засвоїти. А ми вже відчуваємо, що науці, яку нам може дати тлумачення цього сновиддя, ще не видно кінця. Тож спішімо сформулювати те, що вже напевне можна вважати за новонабуте знання.
По-перше: дивно, в латентних думках головний наголос припадає на елемент поквапності, натомість у явному сновидді саме про цей елемент немає згадки. Без аналізу ми б не здогадалися, що цей чинник відіграє якусь роль. Отже, видається ймовірним, що саме визначальна ідея, осереддя всіх неусвідомлених думок, не виявляється у явному сновидді. З огляду на цей факт враження, яке справляє на нас усе сновиддя, має цілком змінитися. По-друге, в сновидді ми бачимо безглузде зіставлення: три квитки за півтора флорина; у думках сновиддя вгадуємо твердження: «Було безглуздям (так рано віддаватися)». Чи можна довести тезу, що думка «Було безглуздям» зображується в явному сновидді саме через запровадження до нього якогось безглуздого елемента? По-третє: порівняльний підхід показує, що відносини між явним і латентним елементами аж ніяк не прості, не такі, що один явний елемент завжди заступає якийсь латентний. Це радше відносини двох різних таборів, один явний елемент може заступати кілька латентних, а один латентний елемент можуть репрезентувати кілька явних.