А тепер відступіть від індивіда й погляньте на велику війну, яка спустошує нині Європу, подумайте про безмір брутальності, жорстокості та брехні, що їм тепер дозволено ширитись у культурному світі. Невже ви справді вірите, що лише жменьці безпринципних честолюбців і дурисвітів пощастило випустити на волю цих несамовитих духів, а мільйони їхніх послідовників ні в чому не винні? Невже й за таких обставин ви далі заперечуватимете наявність зла в психічній конституції людини?
Ви, певне, заперечите, що про війну я міркую надто однобічно, бо на війні виявляється й те найпрекрасніше і найшляхетніше, що властиве людям: героїзм, жертовність, чуття громадянської єдності. Звісно, так, але не долучайтеся до кривди, яку заподіюють психоаналізові, звинувачуючи, ніби він відкидає одне й замість нього стверджує інше. Ми не прагнемо заперечити наявність шляхетних поривів у людській натурі, крім того, ніколи не намагалися применшити їхню вартість. Навпаки, я покажу вам не тільки лихі цензуровані бажання, які проступають у сновидді, а й саму цензуру, що згнічує їх і робить невпізнанними. А на злому в людині ми дужче наголошуємо тому, що решта його заперечує, внаслідок чого психічне життя людини стає не кращим, а незрозумілим. Відмовившись від однобічних етичних оцінок, ми напевне зможемо визначити куди точнішу формулу пропорційних співвідношень зла і добра в людській натурі.
Отже, ситуація така. Не слід відвертатися від результатів тлумачення сновидь навіть тоді, коли вони видаватимуться нам неприйнятними. Може, згодом нам пощастить іншим шляхом підійти до їхнього розуміння. Поки що твердо дотримуймось такого: перекручення сновидь — наслідок цензури, яку здійснюють певні визнані тенденції Я супроти якихось непристойних бажань, що непокоять нас уночі, коли ми спимо. А чому ці гідні осуду тенденції виявляються саме вночі і звідки вони походять — питання, які, очевидно, ще потребують численних з’ясувань і досліджень.
Було б хибно, якби в цьому місці ми проминули нагоду належно вшанувати ще один результат наших досліджень. Сновидні бажання, які прагнуть порушити сон, нам невідомі, ми довідуємось про них тільки після тлумачення сновидь; отже, їх слід означити як «досі неусвідомлені» в тому розумінні, в якому ми вживаємо цей термін. Але слід визнати й те, що вони більш ніж досі неусвідомлені: адже, як ми не раз пересвідчилися, сновидець заперечує їх, навіть коли дізнається про них після витлумачення свого сновиддя. Тобто повторюється ситуація, з якою ми вперше зіткнулися при тлумаченні мовної похибки «мно-гімно», коли виголошувач тосту обурено запевняв, що ні тоді, ні будь-коли раніше він не відчував непоштивості до свого начальника. Ми ще тоді засумнівались у правдивості тих запевнень, натомість припустили, що промовець просто ніколи не усвідомлював, що має ті непоштиві почуття. Те саме повторювалось і при кожному тлумаченні дуже перекручених сновидь, і це додало ще більшої сили нашим початковим уявленням. Тепер ми вже ладні припустити, що в психічному житті є такі тенденції і процеси, про які людина взагалі нічого не знає, не знає вже віддавна, а може, навіть ніколи не знала. Через те неусвідомлене набуває для нас нового сенсу і «дотеперішність», або «тимчасовість», перестає становити один з його атрибутів, термін може означати й постійно неусвідомлене, а не просто «досі латентне». Як бачимо, ця тема потребує дальшого докладного обговорення.
Лекція 10
Символізм у сновиддях
Вельмишановні добродійки і добродії! Ми з’ясували, що перекручення сновидь, яке заважало нам розуміти сновиддя, є наслідком цензурної діяльності, спрямованої проти неприйнятних неусвідомлених бажань-спонук. Але ми, звичайно, не стверджували, ніби цензура — єдиний чинник, який призводить до перекручення сновидь, бо й справді, дальше вивчення сновидь приведе нас до відкриття, що такий наслідок зумовлюють іще й інші причини. Це однаково, що казати, мовляв, навіть усунувши цензуру, ми й далі будемо неспроможні зрозуміти сновиддя, явне сновиддя й далі не матиме тотожності з латентними думками сновиддя.