Выбрать главу

Крім того, вкрай прикметно, тим паче з огляду на певні міркування, які ми викладемо згодом, що факт існування символічної поєднаності між сновиддям і неусвідомленим знову породжує найзатятіші заперечення. Навіть люди, які мають власні судження та погляди і в інших аспектах пройшли з психоаналізом уже чималий шлях, тут відмовляються йти за нами далі. Така поведінка тим більше дивовижна, що, по-перше, символіка властива не тільки самим сновиддям і характерна не лише для них, а по-друге, символіку сновидь відкрив не психоаналіз, хоча ця наука аж ніяк не бідна на приголомшливі відкриття. Відкривачем символіки сновидь, якщо нам так уже кортить приписувати народження цієї науки сучасній добі, можна назвати філософа К. А. Шернера (1861 р.). Психоаналіз підтвердив Шернерові відкриття, хоча при цьому й змінив їх у кількох важливих аспектах.

Тепер ви прагнете щось почути про природу символіки сновидь і розглянути приклади. Я охоче розповім вам усе, що знаю, але, признаюся, наше розуміння не сягає так далеко, як хотілося б.

Суть символіки сновидь — у порівнянні, але годиться не кожне порівняння. Можна здогадуватись, що для цих порівнянь потрібні особливі умови, але в чому саме вони полягають, сказати неможливо. Не все, що можна порівняти з якимсь предметом чи процесом, з’являється як його символ у сновидді. З другого боку, сновиддя перетворює в символи не будь-що, а тільки певні елементи латентних думок сновиддя. Отже, тут є обмеження з двох боків. Слід ще додати, що уявлення про символ досі ще не сформульоване виразно, бо символізація почасти зливається з заміною, зображенням і т. ін., а подеколи наближається й до натяку. В основі цілої низки символів вочевидь лежить порівняння, натомість щодо інших символів ми змушені шукати якогось спільного складника, tertium comparationis, цих нібито порівнянь. Тоді внаслідок дальших роздумів можна розкрити символ, або ж він назавжди лишиться прихованим від нас. Дивне й те, що, коли символ — справді порівняння, це порівняння незмога виявити з допомогою вільних асоціацій, навіть сам сновидець нічого про нього не знає, лише користується ним, анітрохи не здогадуючись про його існування. Ба навіть більше, коли увагу сновидця звернути на це порівняння, він ніколи не засвідчує схильності визнавати його. Отже, як бачите, символічне відображення — порівняння вкрай особливого роду, і його природи ми ще досі до кінця не розуміємо. Може, згодом якісь вказівки трохи прояснять нам це незбагненне явище.

Перелік речей, які мають у сновиддях своє символічне відображення, невеликий. Це людське тіло в цілому, батьки-матері, діти, брати і сестри, народження, смерть, оголеність — і ще дещо. Єдиним типовим, тобто послідовно повторюваним відображенням людини загалом є будинок, на це вказує Шернер, що прагне приписати цьому символові таке величезне значення, якого той насправді й не має. Трапляються сновиддя, коли людина то з утіхою, то зі страхом злізає вниз фасадами будинків. Коли мури гладенькі — такі будинки символізують чоловіків, коли є карнизи й балкони, за які можна вчепитися, — жінок. Батько-мати з’являються у сновидді як імператор та імператриця, король і королева або як інші високопоставлені особи, — отже, тут сновиддя сповнене глибокої пошани. Проте до дітей, братів і сестер воно виявляє менше ніжності: їх символізують дрібні тваринки або паразити. Народження неодмінно зображується як щось пов’язане з водою: людина або падає у воду, або виходить із неї, рятує когось із води або ж рятують її саму; це все символізує відносини матері і дитини. Умирання в сновидді заступають від’їзд, залізнична подорож, саму смерть — усілякі темні, немов боязкі, натяки, оголеність — одяг та мундири. Як бачите, тут розмивається межа між символічним відображенням і зображенням з допомогою натяків.

Якщо порівнювати зі злиденністю цього переліку, не може не впасти у вічі, що об’єкти та речі, належні до іншого кола ідей, зображуються з допомогою напрочуд багатої символіки. Я маю на увазі коло сексуального життя — геніталій, статевих функцій і статевих стосунків. Величезна більшість символів у сновиддях — це сексуальні символи. Тут постає надмірна диспропорція: адже речей, про які йдеться, дуже мало, а символів до них напрочуд багато, тож кожна з тих небагатьох речей може бути позначена численними майже еквівалентними символами. Та, коли тлумачити їх, отримані результати породжують загальну огиду. Адже на відміну від розмаїття зображень у сновиддях, символічне тлумачення дуже одноманітне. Це не до вподоби кожному, хто дізнається про таке, — але що тут удієш?