Я відповідаю: з дуже розмаїтих джерел, з казок і міфів, з жартів і дотепів, з фольклору, тобто з того, що ми знаємо про звичаї, обряди, прислів’я та пісні різних народів, з особливостей поетичного і повсякденного вживання слів. Там усюди та сама символіка, і здебільшого ми розуміємо її без ніяких попередніх пояснень. Докладніше придивившись до кожного з цих джерел, ми знайдемо стільки паралелей із символікою сновидь, що пересвідчимось у правильності наших інтерпретацій.
Як ми вже казали, людське тіло, за Шернером, у сновиддях часто зображується через символ будинку. Коли поширити це зображення, то вікна, двері й брами — вже вхідні отвори в порожнини тіла, а фасади бувають гладенькі або з балконами й карнизами. Але ця сама символіка поширена і в нашому мовленні, давнього приятеля ми вітаємо як «altes Haus», «старий будинок», говоримо, що треба «einem eins aufs Dachl zu geben», «надавати комусь по голові», або кажемо про когось, що він дурноверхий. В анатомії отвори тіла ми прямо називаємо Leibespforten, «воротами тіла».
Те, що батько-мати постають у сновидді як імператорське або королівське подружжя, попервах приголомшує. Але до цього є паралелі в казках. Хіба вам невдогад, що початок багатьох казок: «Жили собі король і королева» — має означати не що інше, як «Жили собі батько-мати». В родинному колі ми жартівливо називаємо дітей принцами і принцесами, а найстаршого сина — кронпринцем. Самого короля називають батьком народу. Дітей ми жартівливо називаємо хробачками і кажемо, співчуваючи їм: «Бідолашний хробачок».
Та повернімося до символіки будинку. Коли за виступи будинку в сновидді можна вхопитись, чи не нагадує це вам відомий німецький народний вислів про жінку з дуже розвиненим бюстом: «Там є, за що вхопитися»? В таких випадках народ висловлюється ще й по-іншому: «В неї чимало лісу перед хатою», немов прагнучи зміцнити наше тлумачення, що дерево — це жіночий, материнський символ.
І знову про дерево. Ми ще не розуміємо, яким чином цей матеріал став заступати жінку або матір, але нам може зарадити порівняння різних мов. Наше німецьке слово Holz, «дерево», походить від того самого кореня, що й грецьке слово υλη, яке означає матеріал, сировину. Не так уже й рідко трапляється, що якась назва речовини взагалі зрештою стає назвою конкретної речовини. В Атлантичному океані є острів, що називається Мадейра. Таку назву дали острову, відкривши його, португальці, бо тоді цей шматок суходолу укривав густий ліс. Адже португальське слово madeira означає «дерево». Але вам уже ясно, що madeira — не що інше, як трохи змінене латинське слово materia, яке знову-таки означає матеріал узагалі. А materia походить від слова mater, мати, а матеріал, з якого складається якась річ, немов є її матір’ю. Отже, символічне вживання дерева замість жінки, матері — це ніби пережиток цього давнього уявлення.
Народження в сновиддях послідовно зображується через зв’язок із водою; людина або падає у воду, або виринає з неї, це означає: вона народжує або народжується. Лише не забуваймо, що цей символ має подвійну пов’язаність із справжніми фактами еволюційного розвитку. Адже не тільки всі суходільні ссавці, тобто й предки людини, походять від тварин, що жили у воді, — це вже надто далекий факт, — а й кожен окремий ссавець, кожна людина першу фазу свого існування проводить у воді, а саме: живе як ембріон у навколоплідних водах у тілі своєї матері і, народжуючись, виходить із води. Я не стверджую, ніби сновидець знає це, натомість кажу, що йому й не треба про це знати. Сновидець, либонь, знає щось інше, те, що йому розповідали в дитинстві, і саме тому я й наполягатиму, що те знання анітрохи не причетне до витворення символів. У дитинстві йому розповідали, що дітей приносить лелека, але де ж той бере їх? Зі ставка, з ручаю, — отже, знову з води. Один з моїх пацієнтів, якому розповіли про це в дитинстві (а він народився в графській родині), після цього зник аж до вечора, а коли його нарешті знайшли, він лежав на березі ставка, пильно вдивляючись, чи не з’являться десь під водою маленькі діти. В міфах про народження героїв занурення у воду і рятування з води відіграють дуже важливу роль; порівняльне дослідження цих міфів провів О. Ранк, і найдавніший з них — про царя Саргона з Аккада, що жив приблизно за 2800 років до н. е. Ранк зауважує, що це символічне зображення народження, подібне до того, що трапляється в сновиддях. Коли в сновидді хто витягує когось із води, він просто немов стає його матір’ю або матір’ю взагалі; в міфах жінка, що врятувала дитину з води, називає себе її справжньою матір’ю. В одному відомому анекдоті тямущого єврейського хлопчика запитують, хто була мати Мойсея. «Царівна», — відповів він, не замислюючись. Таж ні, заперечили йому, вона його тільки витягла з води. «Це вона так сказала», — заперечив хлопець, показуючи, що добре зрозумів справжнє значення міфу.