Звідки ж ми дістаємо знання про такий символізм? Адже усталені мовні звороти розкривають нам тільки його невелику частину. Розмаїті паралелі з інших царин знання сновидцеві здебільшого невідомі; навіть ми самі підібрали їх із великими труднощами.
По-друге, всі ці символічні зв’язки не притаманні сновидцеві чи роботі сновиддя, завдяки якій вони виявились. Адже ми вже дізналися, що та сама символіка використовується в міфах і казках, до неї вдається народ у своїх приказках і піснях, вона всякчас живе в мові, нею живиться поетична фантазія. Царина символіки незвичайно велика, символіка сновидь — лише її невелика частина, отож недоцільно братися до вивчення проблеми, спираючись на самі сновиддя. Чимало символів, широко вживаних деінде, взагалі не трапляються в сновиддях або трапляються дуже рідко; з другого боку, багато символів сновидь властиві не всім царинам узагалі, а тільки, як ви вже бачили, тим або тим. Складається враження, ніби перед нами давні, проте вже пригаслі, заховані засоби вираження, окремі фрагменти яких збереглися в різних царинах: одні тільки тут, другі тільки там, а треті, може, в трохи зміненій формі, в багатьох царинах. Тут мені пригадується фантазія одного з найцікавіших душевнохворих, що уявляв собі якусь «первісну мову», рештками якої є всі ті символи.
По-третє, я звертаю вашу увагу, що вся ця символіка, трапляючись в інших названих царинах, аж ніяк не обмежена самою сексуальністю, натомість у сновиддях символи майже завжди відображують сексуальні об’єкти та відносини. Це знову-таки нелегко пояснити. Може, символи, які попервах були суто сексуальні, згодом стали використовуватись і по-іншому, і чи не пов’язане з цим піднесення інших засобів зображення коштом символічного? На ці запитання вочевидь не можна відповісти, розглядаючи тільки символіку сновидь; ми можемо тільки твердо триматися припущення, що існує якийсь тісний внутрішній зв’язок між сексуальністю і відповідними їй символами.
Та в останні роки перед нами заяснів дуже важливий дороговказ. Мовознавець Г. Шпербер (Упсала), працюючи незалежно від психоаналізу, висловив думку, що сексуальні потреби відіграли велику роль у виникненні й дальшому розвитку мови. Перші звуки мови були засобами спілкування і заклику сексуального партнера. Під час свого дальшого розвитку зародки мови використовували як супровід при трудовій діяльності первісної людини. Всі ті роботи виконували спільно під ритмічно повторювані звуки, при цьому сексуальний інтерес переходив на працю. Таким чином первісна людина перетворювала працю в насолоду, трактуючи її як еквівалент і замінник статевих стосунків. Слово, вимовлене при цій спільній праці, набувало двох значень, означаючи і статевий акт, і той вид роботи, що став його сурогатом. З часом слово втратило своє сексуальне значення, лишившись пов’язаним тільки з працею. З плином поколінь те саме відбувається з новим словом, яке своєю чергою теж утрачає сексуальне значення і його починають уживати як назву нового виду роботи. Таким чином утворюється досить багато мовних коренів, які мають сексуальне походження, але втратили своє сексуальне значення. Якщо викладені отут міркування слушні, перед нами відкривається принаймні можливість зрозуміти символіку сновидь. Тоді ми збагнемо, чому в сновидді, що зберігає чимало з тих давніх відносин, так багато сексуальних символів, чому зброя та інструменти взагалі — символи чоловічі, а речовини і оброблювані матеріали — жіночі. Символічні зв’язки — це залишки давньої тотожності слів; речі, які колись називали так само, як геніталії, тепер можуть з’являтись у сновиддях і символізувати їх.