«Божа кара (зламана рука за злам шлюбу). Пані Анна М., дружина одного резервіста, звинуватила пані Клементину К. у невірності свого чоловіка. У звинуваченні йшлося, що К. з Карлом М. мала недозволені стосунки, тоді як її власний чоловік на фронті, та ще й присилає їй звідти сімдесят крон щомісяця. Крім того, К. дістала чимало грошей ще й від чоловіка скаржниці, якій самій із дітьми доводиться жити в голоді й злиднях. Приятелі чоловіка скаржниці сповістили їй, що К. разом з М. тиняються по шинках і там пиячать до пізньої ночі. Одного разу звинувачена в присутності кількох піхотинців навіть запитувала чоловіка скаржниці, чи не збирається він невдовзі піти від своєї «старої» і перебратися до неї. Навіть жінка-швейцар у будинку К. не раз бачила чоловіка скаржниці в квартирі К. майже без одягу.
Учора перед суддею м. Леопольдштадта К. заперечила своє знайомство з М. і сказала, що не може бути й мови про якісь інтимні стосунки між ними.
Проте свідок Альбертина М. заявила, що вона одного разу побачила, як К. цілує чоловіка скаржниці, і К., почувши таке, вкрай збентежилась.
М., якого вислухали як свідка на одному з попередніх засідань, тоді заперечив наявність будь-яких інтимних стосунків зі звинуваченою. Та вчора суддя отримав листа, в якому свідок відмовився від своїх попередніх свідчень і признався, що до минулого червня підтримував інтимні стосунки з К. А на попередньому слуханні заперечив свій зв’язок зі звинуваченою тільки тому, що та напередодні приходила до нього і навколішки благала, щоб він урятував її і нічого не розказував. “А сьогодні, — писав свідок, — я відчув, що просто змушений признатися судові в усьому, бо зламав собі ліву руку і гадаю, що це Божа кара за мою провину”.
Суддя постановив, що для тих гідних кари вчинків уже минув термін давності, тож позивачка відкликала свій позов, а звинувачену звільнили».
Таким чином вам певною мірою пощастить згладити ту невправність, із якою ієрогліфічні знаки заступили алфавітне письмо. При зображенні тих частин мови, які вказують на логічні взаємозв’язки, як-от «бо, отже, але» тощо, у вас немає ніяких допоміжних засобів, тому при перекладі на мову малюнків ці частини тексту будуть утрачені. Так само й зміст думок сновиддя завдяки роботі сновиддя розпадається на сировий матеріал, що складається з об’єктів та дій. Ви будете вдоволені, якщо у вас з’явиться бодай якась можливість із допомогою виразнішого зображення окремих картин як-небудь натякнути на певні зв’язки, які самі по собі зобразити неможливо. Так само й чимало латентних думок сновиддя роботі сновиддя щастить виразити з допомогою формальних особливостей явного сновиддя: його ясності або туманності, поділу на менші фрагменти й т. ін. Кількість частин, на які розпадається сновиддя, здебільшого відповідає кількості головних тем, послідовних низок думок у латентному сновидді; короткий попередній сон часто постає як вступ або мотивація до дальшого докладного головного сну. Яку-небудь другорядну думку сновиддя в явному сновидді заступає якась вставлена сцена і т. ін. Отже, й сама форма сновидь аж ніяк не позбавлена значення, і тому її теж треба тлумачити. Численні сни протягом однієї ночі часто мають одне значення і свідчать про зусилля дедалі краще погамувати подразник, що діє з усе більшою настирливістю. І навіть в одному сновидді який-небудь надто важкий елемент може зображуватися через дублети, через кілька різних символів.
Якщо й далі порівнювати думки сновиддя з явними сновиддями, які заступають їх, ми всюди помітимо те, чого й не сподівалися, скажімо, що навіть нерозум і безглуздя сновидь мають своє значення. Так, саме в цьому місці суперечність між медичним і психоаналітичним розумінням сновидь набуває ще ніколи не баченої гостроти. Згідно з медичним поглядом сновиддя безглузде, бо психічна діяльність сонної людини не зазнає ніякої критики. Згідно з нашим поглядом — навпаки, сновиддя тоді безглузде, коли має зображувати критику, що міститься в думках сновиддя: думку «Це безглуздя». Відоме вам сновиддя про відвідини театру (три квитки за півтора флорина) — чудовий приклад такого роду. Отак виражена думка мала такий характер: «Було безглуздям так рано віддаватися».