5. Ще один приклад символізму. Але цього разу в короткій передмові я повинен стисло описати психічну ситуацію, за якої сталося сновиддя. Один добродій, що провів із жінкою ніч кохання, змалював свою партнерку як жінку з материнською натурою, чиє бажання мати дитину неминуче проступає під час любовних пестощів із чоловіком. Проте обставини їхньої любовної зустрічі вимагали від них обережності, щоб сім’я часом не потрапило до матки. Прокинувшись після тієї ночі, жінка розповіла такий сон.
Якийсь офіцер у червоному капелюсі мчав за нею по вулиці. Вона тікала від нього і вибігла на сходи, він не відстав. Насилу зводячи дух, вона добігла до своєї квартири, хряпнула дверима й замкнула їх. Офіцер лишився за дверима, і крізь замкову шпарину жінка побачила, як він сидить на лаві й плаче.
У переслідуванні офіцером із червоним капелюхом та підніманні по сходах, насилу зводячи дух, ви звичайно впізнали зображення статевого акту. Те, що сновидиця замкнулася від переслідувача, — приклад так часто вживаної в сновиддях інверсії, бо ж насправді саме чоловік відсувався перед кінцем статевого акту. Так само перейшов на партнера і її жаль, бо ж це він плаче у сновидді; водночас під тими слізьми слід розуміти й виверження сімені.
Ви, певне, чули колись, буцімто психоаналіз заявляє, що всі сновиддя мають сексуальне значення. Тепер ви самі спроможні скласти свою думку про неслушність таких закидів. Адже ви вже знаєте про сни — справдження бажань, у яких ідеться про задоволення найочевидніших потреб — голоду, спраги, жадання свободи, знаєте про так звані комфортні сновиддя і сни нетерпіння, а також про суто зажерливі й егоїстичні сновиддя. Але не забувайте: згідно з результатами психоаналітичних досліджень дуже перекручені сновиддя переважно — проте знову-таки не завжди — є виявом сексуальних бажань.
6. Я мав свої причини, подавши вам чимало прикладів використання символіки в сновиддях. Під час нашої першої зустрічі я вже скарживсь, як важко, викладаючи психоаналіз, доводити ті або ті твердження та сприяти формуванню переконань, і відтоді ви, напевне, вже погодилися зі мною. Проте окремі твердження психоаналізу так тісно пов’язані між собою, що переконаність у чомусь одному легко поширюється на більшу частину всієї теорії. Про психоаналіз можна казати, що, як простягти йому палець, він невдовзі схопить усю руку. Отже, той, хто погодився з поясненням хибних дій, самою силою логіки буде змушений повірити в усе інше. Другий не менш приступний шлях до визнання психоаналізу — символіка сновидь. Я перекажу вам уже опубліковане сновиддя жінки з нижчих верств, чоловік якої працював поліцаєм і яка, звісно, ніколи не чула про символіку сновидь і психоаналіз. Самі поміркуйте, чи можна тлумачення цього сновиддя з допомогою сексуальних символів назвати довільним або силуваним.
«...Тоді хтось удерся в будинок, і вона злякано стала гукати поліцая. Але той у товаристві двох волоцюг подався до церкви, до якої вели кілька сходинок угору. За церквою стояла гора, покрита густим лісом. Поліцай був у шоломі, в глухому комірці та плащі і мав широку бурувату бороду. Обидва волоцюги, мирно йдучи поряд із поліцаєм, були у фартухах, що обвисали навколо пояса, мов мішки. Від церкви на гору вела стежка, обабіч неї росли трава і кущі, що ставали дедалі густіші, а на верхівці гори ріс уже справжній ліс».
Використані символи ви впізнаєте без ніяких труднощів. Чоловічі геніталії зображені через трійцю осіб, жіночі — через ландшафт із церквою, горою і лісом. Сходи — знову-таки символ статевого акту. Те, що в сновидді назване горою, має таку саму назву і в анатомії, а саме: mons veneris, лобок.
7. Іще одне сновиддя, яке слід тлумачити з допомогою символів, але прикметне й переконливе ще тим, що сам сновидець переклав усі символи, хоча не мав жодних теоретичних знань про тлумачення сновидь. Це дуже незвичайний випадок, і ми до ладу не знаємо, що саме вможливило його.
«Сновидець гуляв зі своїм батьком по місцевості, напевне у віденському парку Пратер, бо вони побачили там ротонду з невеликою прибудовою спереду, до якої прив’язано аеростат, дуже спущений. Батько запитує сина, навіщо це все; син дивується такому запитанню, проте пояснює. Далі вони потрапляють на подвір’я, де лежить великий лист бляхи. Батько хотів відламати чималий шматок тієї бляхи, але озирнувся, щоб пересвідчитись, чи його ніхто не бачить. Мовив синові, що все-таки слід сказати бодай наглядачеві, і тоді можна безперешкодно брати бляху. З того подвір’я вниз вели сходи в шахту, стіни якої оббиті чимсь м’яким і скидалися на бильця шкіряного фотеля. На дні шахти була довга платформа, а потім починалася нова шахта...»